1. Словник синонімів української мови

накохати

ВИРО́ЩУВАТИ (дбайливо доглядаючи, сприяти ростові кого-, чого-небудь), РОЗВО́ДИТИ, КУЛЬТИВУВА́ТИ, РОСТИ́ТИ, ВИХО́ДЖУВАТИ, ЗРО́ЩУВАТИ, ВИРОСТА́ТИ рідше, ВИРОЩА́ТИ рідко, ВИКО́ХУВАТИ, ПЛЕКА́ТИ, ПЕ́СТИ́ТИ, КОХА́ТИ, ПЕ́СТУВАТИ, ЛЕЛІ́ЯТИ, ВІДКО́ХУВАТИ рідше, РОЗКО́ХУВАТИ розм. (з любов'ю вирощувати); ВИГОДО́ВУВАТИ, ВИХО́ВУВАТИ (про істоти); СПОВИВА́ТИ (про людину). — Док.: ви́ростити, розвести́, ви́ходити, зрости́ти, ви́кохати, ви́плекати, ви́пестити, ви́пестувати, накоха́ти, відкоха́ти, розкоха́ти, ви́глядіти, ви́годувати, ви́ховати, ви́няньчити розм. спови́ти. — Добрих коней вирощує ваш колгосп (А. Шиян); — Мені якби біля річки, щоб качок розвести (Григорій Тютюнник); — Мені коштувало чимало праці культивувати тут цю рослину (Ю. Смолич); Ростила вона поросята (Грицько Григоренко); Марія набурмосила губки. — Знаю, як тебе сестри виходжували та викохували (Ю. Бедзик); Зрощувати пшеницю; Голили (козаки) голови та пестували оселедці (Ю. Яновський); Надійшла весна. Вся ланка Льон леліяла, плекала (С. Крижанівський); Юрба шумлива з хлопців та дівчат ішла за жаткою. Та всі молоді!.. Та хто їхня мати, що таких вигодувала, вигляділа (А. Головко); Усіх же (синів) вигодувала та виняньчила та й до розуму довела (Григорій Тютюнник); Люта звірина і та своїх дітей доглядає та виховує (Панас Мирний); Народ тебе сповивав,.. тобі народ і силу, і хист, і талант дав (О. Ковінька).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. накохати — накоха́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. накохати — -аю, -аєш, док., перех., розм. Виростити, вигодувати, виглядіти яку-небудь кількість когось, чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. накохати — НАКОХА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що, розм. Виростити, вигодувати, виглядіти яку-небудь кількість когось, чогось. – Навіщо ж ти накохав того скоту, коли не хочеш сам глядіти?.. (Панас Мирний); Синів накохаєм немало, Поставим ворота і хату (А. Малишко). Словник української мови у 20 томах
  4. накохати — НАКОХА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм. Виростити, вигодувати, виглядіти яку-небудь кількість когось, чогось. — Навіщо ж ти накохав того скоту, коли не хочеш сам глядіти?.. (Мирний, II, 1954, 243); Синів накохаєм немало. Поставим ворота і хату (Мал., Звенигора, 1959, 146). Словник української мови в 11 томах
  5. накохати — Накоха́ти, -ха́ю, -єш гл. Взлелѣять, возрастить, воспитать многихъ (о дѣтяхъ, животныхъ, растеніяхъ). Навіщо ж ти накохав того скоту, коли не хочеш сам глядіти? Мир. ХРВ. 332. Словник української мови Грінченка