1. Словник синонімів української мови

накрапати

КРА́ПАТИ (падати, литися краплями), КРАПОТІ́ТИ підсил., КА́ПАТИ, КАПОТІ́ТИ підсил., КА́НУТИ розм.; СКРА́ПУВАТИ, СКА́ПУВАТИ (з чогось); НАКРАПА́ТИ (рідкими краплями). ЛЯ́ПАТИ, ЛЯПОТІ́ТИ підсил. (перев. видаючи певний звук); ЦЯ́ПАТИ діал., ЦЯПОТІ́ТИ підсил. діал. (маленькими краплями). — Док.: кра́пнути, ка́пнути, скрапну́ти, ска́пати, ля́пнути, ця́пнути. — Дощик, дощик Крапає дрібненько... (пісня); Дощ напускався, крапотів, наче з ясного неба (О. Гончар); А вже весна, а вже красна! Із стріх вода капле (пісня); З квача капотіла фарба (Леся Українка); Держить палаш в правій руці, а з палаша кровця кане (Словник Б. Грінченка); Мжичка сіялася на непокриті голови, скрапувала з голого віття дерев за комір (Ю. Смолич); З мокрих дерев рідко скапує не струшена з ночі вода (В. Бабляк); Березовий сік.. накрапає в старенький, без вуха глечик (М. Стельмах); Блідий Петрик та Докійка — шматочок під ложку, щоб не ляпало (А. Головко); По вікнах дощ ляпотить (П. Панч); Щохвилини маленькі струмочки води текли з мурів, потихеньку, помаленьку, ледве чутко цяпали по цегляній долівці (Грицько Григоренко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. накрапати — накрапа́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. накрапати — див. лити Словник синонімів Вусика
  3. накрапати — -ає і рідше накрапувати, -ує, недок. 1》 Падати рідкими краплями (про дощ). 2》 рідко. Те саме, що капати 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. накрапати — НАКРАПА́ТИ, а́є, рідше НАКРА́ПУВАТИ, ує, недок. 1. Падати рідкими краплями (про дощ). Почалася вже осінь, накрапали часом дощі (Б. Грінченко); Година була вітряна, накрапав дрібний дощ, небо заволокли густі хмари (С. Словник української мови у 20 томах
  5. накрапати — Аю, -аєш, док. 1. Донести на когось. Накрапав керівництву про мою халтурку. 2. Написати щось. Щось не лізе стаття: накрапав пару рядочків — і все. Словник сучасного українського сленгу
  6. накрапати — НАКРАПА́ТИ, а́є ; рідше НАКРА́ПУВАТИ, ує, недок. 1. Падати рідкими краплями (про дощ). Почалася вже осінь, накрапали часом дощі (Гр., II, 1963, 270); Година була вітряна, накрапав дрібний дощ, небо заволокли густі хмари (Скл. Словник української мови в 11 томах
  7. накрапати — Накрапа́ти, -па́ю, -єш гл. Накрапывать. Не буйні вітри шуміли, не дрібні дощики накрапали. н. п. Словник української мови Грінченка