накриватися

ЗАГИ́НУТИ (померти, звичайно передчасно — в бою, від нещасного випадку і т. ін.), ЗГИ́НУТИ (ІЗГИ́НУТИ рідко), ПОГИ́НУТИ, ПОГИ́БНУТИ, ПРОПА́СТИ, ЗАНАПАСТИ́ТИСЯ, УГРО́БИТИСЯ (ВГРО́БИТИСЯ) розм., НАКРИ́ТИСЯ фам., ЗГИ́БНУТИ діал., ЗАГИ́БНУТИ рідко; ПОЛЯГТИ́, ЛЯГТИ́, УПА́СТИ (ВПА́СТИ), ПА́СТИ (у бою); ВИ́ГИНУТИ (про всіх або багатьох). — Недок.: ги́нути, загиба́ти, погиба́ти, пропада́ти, накрива́тися, згиба́ти, ги́бнути, ляга́ти, па́дати, вигиба́ти. Загинув у бою командир їхнього загону.., а вони оце лише чудом врятувалися в морі (О. Гончар); Краще згинути на полі, Ніж конати у неволі (дума); Так загинь же, дух фашистської орди, Ізгинь і не плямуй людини совість (П. Тичина); Не знаю, як я опинивсь у холодній.. і там трохи не пропав, не ївши, не пивши (Г. Квітка-Основ'яненко); — Молю Бога, коли буде хлоп'ятко, то щоб на його (панича) було схоже. Не дасть же він занапаститись своїй дитині?.. (Панас Мирний); Ми як форсували Дунай взимку по тонкій кризі, то доводилось за руки братися.. А якби поодинці рушили, ..то багато хто з нас накрився б... (О. Гончар); Загиб (Михайло) через утрату крові (О. Кобилянська); Часто мені сняться бої, де полягли друзі мої (Д. Луценко); Людей немало в тій війні лягло (М. Рильський). — Пор. уме́рти.

УКРИВА́ТИСЯ (ВКРИВА́ТИСЯ) (класти на себе ковдру, простирадло і т. ін. для тепла, захисту від чогось), НАКРИВА́ТИСЯ, ПРИКРИВА́ТИСЯ, ПОКРИВА́ТИСЯ. — Док.: укри́тися (вкри́тися), накри́тися, прикри́тися, покри́тися. Не вподобається йому що-небудь — зараз на піч, укриється рядном і почне звідтіль вичитувати (С. Васильченко); Біля мінометів у ячейках сплять бійці, накрившись плащ-палатками (О. Гончар); Юра тулиться ще далі у куток і прикривається зверху.. ганчірками (Ю. Смолич); Дмухнула (Христя) на світло і мерщій стрибнула в ліжко, покрившись коцем з головою (Панас Мирний).