1. Словник синонімів української мови

налиганий

П'Я́НИЙ (який перебуває у стані сп'яніння), НЕТВЕРЕ́ЗИЙ, ХМІЛЬНИ́Й, ЗАХМЕ́ЛЕНИЙ, ЗАХМЕЛІ́ЛИЙ, ПІДПИ́ЛИЙ, ПІДПИ́ТИЙ, ПІДНАПИ́ЛИЙ, СП'ЯНІ́ЛИЙ, НАПИ́ТИЙ розм., ПІДХМЕ́ЛЕНИЙ розм., НАЛИ́ГАНИЙ вульг. (який дійшов до стану сп'яніння). П'яний Потоцький посварився на неї пальцем і заточився (І. Нечуй-Левицький); — Та годі, дочко, годі! Хіба ж ти не бачиш, що він нетверезий? — обізвалась мати (І. Нечуй-Левицький); — Спробуйте все-таки підпоїти Танюшкіна, відкрийтесь, що ви соціаліст, може, він хмільний і пробовкнеться... (Ф. Бурлака); Мені, добре захмеленому, здавалося, що лежу на верхніх нарах у бараку (Р. Іваничук); Захмеліла Жозефіна, не чекаючи чергового тосту, налила собі в чарку горілки (А. Хижняк); На порозі хати виріс підпилий Левко (І. Драч); А в іншім кутку підпитий опасистий пан Ястшембський, староста козинський, ладився показати старопольську штуку (Г. Хоткевич); Поснулі, розкинуті постаті сп'янілих погромників тулилися скрізь серед цього розгардіяшу і руїн (Ю. Смолич); Незабаром Іван побачив стрічу ворожих родів. Вони вже вертали з храму, тато був трохи напитий (М. Коцюбинський); — Я гадаю так: випив, то й помовч, ..не смій співать налиганий (О. Ільченко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. налиганий — нали́ганий 1 дієприкметник прив'язаний нали́ганий 2 прикметник п'яний вульг. Орфографічний словник української мови
  2. налиганий — див. прив'язаний; п'яний Словник синонімів Вусика
  3. налиганий — I -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до налигати. || у знач. прикм. II -а, -е, вульг. Який напився доп'яну; п'яний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. налиганий — НАЛИ́ГАНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. до налига́ти. Погонич повиймав занози з ярем, і налигані воли пішли пастися (Б. Грінченко); Візок, запряжений однією конякою, стрибав по баюрах, а позаду розкидала ратицями налигана теличка (П. Панч). Словник української мови у 20 томах
  5. налиганий — Нали́ганий, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. налиганий — НАЛИ́ГАНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до налига́ти; // У знач. прикм. Погонич повиймав занози з ярем, і налигані воли пішли пастися (Гр. Словник української мови в 11 томах
  7. налиганий — Налиганий, -а, -е 1) Съ надѣтымъ на рога налигачем (о рог. скотѣ). 2) Пьяный. Любив Бога хвалити, та любив і в горло лити. Так і вмер налиганий. Св. Л. 26. 3) Объѣвшійся. Словник української мови Грінченка