намерз

І́НІЙ (тонкий шар кристалів льоду, що утворюється осіданням водяної пари на охолоджених предметах); ПА́МОРОЗЬ, ПРИ́МОРОЗЬ, НА́МОРОЗЬ, ПО́МОРОЗЬ рідше, ЗА́МОРОЗЬ розм., НА́МЕРЗ діал. (намерзла маса дрібних сніжинок). Дерева за вікном у тиші непорочній Стояли інеєм запушені рясним (М. Рильський); На тротуарах і дахах сивіла перша паморозь (О. Донченко); Ще скрізь на гіллях приморозь, а зійде та вигріє сонечко — закапле з стріхи (Марко Вовчок); Земля холоне у пухкім снігу, І висне наморозь на вітах саду (М. Зеров); На траві лежала холодна поморозь (А. Шиян); Ми зранку, ще й заморозь не відійшла, В дворі пшеницю-маріанку До сійби ладили (І. Франко); Він іде — увесь як біль білий: геть намерзом намерз (Словник Б. Грінченка)

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. намерз — на́мерз іменник чоловічого роду іній; паморозь діал. Орфографічний словник української мови
  2. намерз — див. іній Словник синонімів Вусика
  3. намерз — -у, ч., діал. Іній; паморозь. || Бурулька. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. намерз — НА́МЕРЗ, у, ч., діал. Іній; паморозь. Він іде – увесь як біль білий: геть намерзом намерз (Сл. Б. Грінченка); Важким, з намерзом, уламком штовхнув [я] Ілька просто в груди (Ю. Мушкетик); І вже дідько був біля Йоськи Терена, .. Словник української мови у 20 томах
  5. намерз — НА́МЕРЗ, у, ч., діал. Іній; паморозь. Він іде — увесь як біль білий: геть намерзом намерз (Сл. Гр.); Лежала [Шура] без берета, коса сповзла їй на груди і взялася сивим намерзом (Гончар, III, 1959, 233); // Бурулька. Словник української мови в 11 томах
  6. намерз — Намерз, -зу м. Иней, ледяныя сосульки. Він іде — увесь як біль білий: геть намерзом намерз. Радом. у. Словник української мови Грінченка