наморщуватися
МО́РЩИТИСЯ (покриватися зморшками, складками; морщити обличчя від незадоволення, болю тощо), ЗМО́РЩУВАТИСЯ, БГА́ТИСЯ розм., МО́РХНУТИ розм.; БРИ́ЖИТИСЯ (покриватися брижами); НАМО́РЩУВАТИСЯ (морщити шкіру свого обличчя або якоїсь його частини). . — Док.: змо́рщитися, помо́рщитися, помо́рхнути, збри́житися, побри́житися, намо́рщитися. Лице його морщиться в пошуках потрібних думок і слів (Григорій Тютюнник); Завуч зморщився, одвернувсь убік (Ю. Збанацький); У безщасного від того нагадування все обличчя якось бгалося, стискалося в один вираз страшної пекучої муки (Б. Грінченко); Очі його дивились якось дуже спокійно, байдужо, а лице вже поморхло (І. Нечуй-Левицький); Лоб дрібненько брижиться над руденькими бровами (І. Волошин); Лоб наморщився, брови зсунулись (Панас Мирний).
Значення в інших словниках
- наморщуватися — намо́рщуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- наморщуватися — -уюся, -уєшся, недок., наморщитися, -щуся, -щишся, док. 1》 Збиратися, вкриватися зморшками (про шкіру обличчя і його частин). 2》 Морщачись, робити гримасу невдоволення і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- наморщуватися — НАМО́РЩУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., НАМО́РЩИТИСЯ, щуся, щишся, док. 1. Збиратися, вкриватися зморшками (про шкіру обличчя і його частини). Чоло його наморщилось, і уста міцно стиснулися (І. Франко); – Сідайте, Степане Васильовичу. Словник української мови у 20 томах
- наморщуватися — НАМО́РЩУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., НАМО́РЩИТИСЯ, щуся, щишся, док. 1. Збиратися, вкриватися зморшками (про шкіру обличчя і його частин). Чоло його наморщилось і уста міцно стиснулися (Фр., III, 1950, 404). 2. Морщачись, робити гримасу невдоволення і... Словник української мови в 11 томах