1. Словник синонімів української мови

намірятися

ЗАМА́ХУВАТИСЯ (різко піднімати руку, щоб завдати удару), ЗАМІРЯ́ТИСЯ, НАМІРЯ́ТИСЯ, ЗАМА́ХУВАТИ рідко. — Док.: замахну́тися, замі́ритися, намі́ритися. — Ех! — замахується він важкою правицею і з усієї сили б'є по підставленій на той час Баглаєм долоні (Д. Міщенко); Батько ніколи не бився, тільки замірявся з заплющеними очима (П. Панч); Рідна мати високо замахує, а помалу б'є (прислів'я).

ЗБИРА́ТИСЯ (мати намір робити щось), ГОТУВА́ТИСЯ, ГОТО́ВИТИСЯ рідше, ПРИГОТОВЛЯ́ТИСЯ, НАЦІ́ЛЮВАТИСЯ, НАЦІЛЯ́ТИСЯ, НАМІРЯ́ТИСЯ, ЗАМІРЯ́ТИСЯ, ПРИМІРЯ́ТИСЯ, ПРИМІ́РЮВАТИСЯ, ЛА́ДИТИСЯ, НАЛАШТО́ВУВАТИСЯ, НАРЯДЖА́ТИСЯ, НАСТАВЛЯ́ТИСЯ розм., РИХТУВА́ТИСЯ розм., РИШТУВА́ТИСЯ розм., НАВА́ЖУВАТИСЯ рідко. — Док.: зібра́тися, приготува́тися, пригото́витися, наці́литися, намі́ритися, замі́ритися, примі́ритися, приміря́тися, нала́дитися, налаштува́тися, наряди́тися, наста́витися, нарихтува́тися, нава́житися. — Знаєте, кілька разів уже Голодний Степ збиралися зрошувати (І. Ле); Юра спокійно лягає, залазить під затишну ковдру і готується мирно заснути (Ю. Смолич); Загострила (тривога) увагу всіх на одному: хто націлявся забити Логвина (Г. Епік); Тато бере казанок і наміряється з ним піти до річечки (М. Стельмах); Разом замірялись (Васильок з Гервазієм) тікати в прерії та пампаси на вільне життя (Ю. Смолич); Кінь підпав на задні ноги.. Вуздечка роздирала йому губи, і він ладився стати дибки (З. Тулуб); Вона швидко.. готує насіння жита, бере лопату, рихтується сіяти (С. Чорнобривець). — Пор. 1. готува́тися, заду́мати, I. 1. планува́ти.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. намірятися — наміря́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. намірятися — Мати намір, мати на оці, хотіти, пориватися, ф. думати; (чим) замірятися, замахуватися, націлюватися; п! НАВАЖУВАТИСЯ; дк. НАМІРИТИСЯ, наставитися. Словник синонімів Караванського
  3. намірятися — див. збиратися; хотіти Словник синонімів Вусика
  4. намірятися — -яюся, -яєшся, недок., наміритися, -рюся, -ришся, док. 1》 з інфін.Мати намір робити що-небудь. 2》 на кого – що, в кого – що і без додатка. Націлюватися в кого-, що-небудь, замахуватися на когось, щось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. намірятися — Ватувати, зватовувати, зватувати, наватовувати, наватувати, обватовувати, обватувати, поватовувати, поватувати, уватовувати, уватувати, замірюватися, замірятися, заміритися, наважуватися, наважитися Словник чужослів Павло Штепа
  6. намірятися — НАМІРЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, і НАМІ́РЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., НАМІ́РИТИСЯ, рюся, ришся, док. 1. з інфін. Мати намір робити що-небудь. А тепер уже, он бачиш, Доходить до чого, Що я стратить наміряюсь Максима святого (Т. Словник української мови у 20 томах
  7. намірятися — Наміря́тися, -ря́юся, -ря́єшся Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. намірятися — НАМІ́РЯТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., НАМІ́РИТИСЯ, рюся, ришся, док. 1. з інфін. Мати намір робити що-небудь. А тепер уже, он бачиш, Доходить до чого, Що я стратить наміряюсь Максима святого (Шевч., II, 1953, 257); Саїд Алі.. Словник української мови в 11 томах
  9. намірятися — Намірятися, -ряюся, -єшся сов. в. намірятися, -рюся, -ришся, гл. 1) Нацѣливаться, нацѣлиться. Стрілець ще намірився в третій раз. Рудч. Ск. І. 142. 2) Замахиваться, замахнуться. Він уже намірився мене вдарити. 3) Вознамѣриваться, вознамѣриться. Словник української мови Грінченка