наплаканий

ЗАПЛА́КАНИЙ (про очі, обличчя — із слідами сліз, змочений сльозами; про людину — розпухлий, почервонілий від плачу), СПЛА́КАНИЙ розм., НАПЛА́КАНИЙ розм., ЗАРЮ́МСАНИЙ розм., ЗАРЮ́МАНИЙ розм. Регіна відкрила заплакане обличчя і своїми великими мокрими очима поглянула на Владка (І. Франко); Неня свічку у руці придержувала і сплаканими очима потакувала, що баба буде гинути (Марко Черемшина); Сіла (Мар'яна), схлипуючи, на віз. Підвела голову, обвела очима садок, оселю, немов хотіла всю її вбрати в свої темні, наплакані очі (С. Васильченко); Ївга тулить до себе зарюмсане лице Катерини, заспокоює її (І. Волошин); Чорнобривий угрин чи хорват.. тяг кудись огрядну молодичку, розхристану, зарюману (О. Ільченко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наплаканий — напла́каний дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. наплаканий — -а, -е, розм. Заплаканий, змочений сльозами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. наплаканий — НАПЛА́КАНИЙ, а, е, розм. Заплаканий, змочений сльозами. Ридала наймичка Христя, утираючи наплакані очі рукавом (С. Васильченко). Словник української мови у 20 томах
  4. наплаканий — НАПЛА́КАНИЙ, а, е, розм. Заплаканий, змочений сльозами. Ридала наймичка Христя, утираючи наплакані очі рукавом (Вас., І, 1959, 262). Словник української мови в 11 томах