наполохати

ЛЯКА́ТИ (виклика́ти почуття страху, переляку), СТРАХА́ТИ, СТРАШИ́ТИ, ПОГРО́ЖУВАТИ, СПОЛО́ХУВАТИ, ПОЛО́ХАТИ, СТРАЩА́ТИ розм. рідше, СПУ́ДЖУВАТИ діал., ЖАХА́ТИ підсил. — Док.: зляка́ти, переляка́ти, наляка́ти, настраха́ти, пристраха́ти, пристраши́ти, настраши́ти, перестраши́ти, споло́хати, наполо́хати, спу́дити, сполоши́ти, переполо́хати, переполоши́ти, потриво́жити, поколо́шкати, сколо́скати, схарапу́дити розм. перепу́дити, вжахну́ти (ужахну́ти). Ліс стояв тихий, страшний. Кожен шелест лякав дівчину (В. Минко); — Ох, як ви мене перелякали, — сказав він сердечним якимсь голосом (Г. Хоткевич); (Корінь:) Вона дівчат страхає, щоб далеко не запливали (Я. Баш); Так настрахав Демид своїм криком, що й на звітних зборах ніхто йому не дорікав, ніхто не перечив (С. Журахович); — Я вас не хотіла страшити (І. Франко); Грім, котрий ударив о десять кроків від нього (пана), не був би його так перестрашив, як той страшний кашель (І. Франко); Римський імператор боявся посилення Росії і погрожував Богданові Хмельницькому походом на Україну (О. Довженко); Базар починав життя рано.. Вони (господарі яток і рундуків) перші сполохували безпритульників (І. Микитенко); Марусі сказали про смерть опришка не скоро, по тім, як видужала. Боялися потривожити (Г. Хоткевич); Мати стращає, що я змерзну (Панас Мирний); — Ці бунти жахали Олександра Романова, що посилав вірних своїх сатрапів усмиряти їх (М. Рильський). — Пор. заля́кувати.