напорати

НАГОТУВА́ТИ (НАГОТО́ВИТИ рідше) (приготувати багато їжі, страв), НАПО́РАТИ, НАВАРИ́ТИ (не тільки варячи, а й готуючи страву взагалі: зі сл. страва, їжа, обід, вечеря і т. ін. та інфін. їсти, обідати, вечеряти тощо). — Недок.: нагото́влювати (наготовля́ти), нава́рювати. Сьогодні усе й поїли, що вчора для вас наготовили (Ганна Барвінок); — Чи йти по добрих людях, скликати, щоб поїли те, що напорали? Чи собакам віддати? (Панас Мирний); Ой, гоп, заходивсь, Зробив хату, оженивсь, І піч затопив, І вечерять наварив (Т. Шевченко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. напорати — напо́рати дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. напорати — -аю, -аєш, док., перех., розм. 1》 Запасти, заготовити яку-небудь кількість чогось. 2》 Наготувати багато їжі, страв. 3》 Заподіяти, натворити що-небудь (перев. поганого). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. напорати — НАПО́РАТИ, аю, аєш, док., розм. 1. чого. Запасти, заготовити яку-небудь кількість чогось. – Цить, Сашко, не плач .. Напораєм сіна та наваримо каші. Не плач, хлопчику (О. Довженко). 2. що. Наготувати багато їжі, страв. Словник української мови у 20 томах
  4. напорати — НАПО́РАТИ, аю, аєш, дек., перех., розм. 1. Запасти, заготовити яку-небудь кількість чогось. — Цить, Сашко, не плач.. Напораєм сіна та наваримо каші. Не плач, хлопчику (Довж., Зач. Десна, 1957, 475). 2. Наготувати багато їжі, страв. Словник української мови в 11 томах
  5. напорати — Напо́рати, -ра́ю, -єш гл. Надѣлать, наготовить. Словник української мови Грінченка