направленість

НА́ПРЯМ (шлях діяльності кого-небудь, розвитку якого-небудь явища, дії і т. ін.), НА́ПРЯМОК, ЛІ́НІЯ, СПРЯМО́ВАНІСТЬ, СПРЯМУВА́ННЯ (СПРЯМО́ВАННЯ), СКЕРО́ВАНІСТЬ, НАПРА́ВЛЕНІСТЬ рідше (шлях розвитку чого-небудь з певною орієнтацією); КУРС (перев. у політиці, стратегії розвитку чого-небудь); ПОВОРО́Т, ОБОРО́Т розм. (новий напрям у перебігу, розвитку чого-небудь). Обидва факти міцно поєдналися, вплинули на його долю, змінивши напрям цілого життя (Ю. Яновський); — Хіба тут є що нове? Людина тільки потверджує постанови свого попередника. — І тим показує, що й сама буде триматися того ж напрямку (Г. Хоткевич); (Лікар:) Людина собі встановилась, вибрала собі свою лінію, має обов'язки, сім'ю (Леся Українка); Генерал.. напружено думав, як зірвати майбутній мітинг на стадіоні, цілком змінити його спрямованість (В. Собко); Генеральний курс розвитку авіаційної промисловості; Від такого трагічного повороту справи у Юрка на голові чуб піднявся, як на їжакові колючки (С. Чорнобривець).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. направленість — напра́вленість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. направленість — -ності, ж. Спрямованість, зосередженість (думок, поглядів і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. направленість — НАПРА́ВЛЕНІСТЬ, ності, ж. Спрямованість, зосередженість (думок, поглядів і т. ін.). Політична культура впливає на залучення громадян держави до політичного процесу, забезпечує розвиток політичної свідомості і її соціальну направленість (із журн. Словник української мови у 20 томах
  4. направленість — НАПРА́ВЛЕНІСТЬ, ності, ж. Спрямованість, зосередженість (думок, поглядів і т. ін.). В образотворчій спадщині Т. Г. Шевченка велике місце займає портрет. Саме в ньому реалістична направленість, гуманізм творчості художника знайшли особливо глибоке і багатогранне втілення (Мист., 2, 1961, 11). Словник української мови в 11 томах