напрохуватися

НАПРО́ШУВАТИСЯ (наполегливо пропонувати кому-небудь своє товариство, свою допомогу і т. ін.), НАПРО́ХУВАТИСЯ рідше; НАВ'Я́ЗУВАТИСЯ розм., НАБИВА́ТИСЯ розм., НАКИДА́ТИСЯ розм. (настирливо, невідчепно). — Док.: напроси́тися, напроха́тися, нав'яза́тися, наби́тися, наки́нутися. До привітної господині хлопці один з-перед одного напрошувалися в зяті (С. Чорнобривець); Не хотілось мені першому до нього в гості нав'язуватись (І. Муратов); Хіба він набивається з грішми?.. (М. Коцюбинський); Ваш Юхим не накидався з тим привітом, але раз ми його побачили, то й вирішили самі передати (В. Кучер).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. напрохуватися — напро́хуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. напрохуватися — -уюся, -уєшся, недок., напрохатися, -аюся, -аєшся, док. Те саме, що напрошуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. напрохуватися — НАПРО́ХУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., НАПРОХА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док. Те саме, що напро́шуватися. Словник української мови у 20 томах
  4. напрохуватися — НАПРО́ХУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., НАПРОХА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док. Те саме, що напро́шуватися. Словник української мови в 11 томах