напруженість

НАПРУ́ЖЕННЯ (затрата великих фізичних або душевних сил під час виконання, здійснення чого-небудь), НАПРУ́ГА, НАПРУ́ЖЕНІСТЬ, ЗУСИ́ЛЛЯ, СИЛКУВА́ННЯ рідше, НАТУ́ГА підсил., ПОТУ́ГА підсил., НАДРИ́В підсил., НАДСА́ДА підсил. розм. Від напруження у Тамари зашуміло в голові, замиготіло в очах (А. Хижняк); Дні й ночі були сповнені великої напруги й нелюдських зусиль (В. Кучер); На крутому чолі набрякла жила, виявляючи велику напруженість (М. Коцюбинський); Яць працював з надлюдською натугою (І. Франко); Робота (на ГЕС) не дуже тяжка.. в основному це керування машинами. Так звані різноробочі (різнороби) теж працюють без надриву (О. Довженко); Кінь під Богданом хропів із надсади (О. Гончар).

НАПРУ́ЖЕННЯ (стан посиленої, інтенсивної діяльності кого-, чого-небудь), НАПРУ́ГА, НАПРУ́ЖЕНІСТЬ, КИПІ́ННЯ підсил. поет., ГАРЯ́ЧКА підсил. розм. Великі поети, художники народжуються в часи найбільших історичних змагань і напруження сил народу (О. Корнійчук); В трудовому чабанському сезоні стрижіння — це робота найвищої напруги (О. Гончар); Щодня якась поквапна напруженість, спішність, невідкладність (І. Ле); У змаганні, у кипінні Шахтарів лунає крок (С. Крижанівський); Почалася справжня будівнича гарячка (І. Ле).

НАПРУ́ЖЕННЯ (момент більшого або меншого ускладнення якого-небудь становища, обставин, дій і т. ін.), НАПРУ́ЖЕНІСТЬ, ГОСТРОТА́ підсил. (про стан стосунків, характер соціальної боротьби і т. ін.); НАТЯ́ГНУТІСТЬ (про стан стосунків, коли напруження готове перейти в розрив); ДРАМАТИ́ЗМ підсил. (дуже напружений момент у розвитку якої-небудь дії або стану). Так далі тривати не може. Повинно щось статися. Напруження дійшло до краю. Наближається гроза (про ситуацію перед революцією) (О. Довженко); Напруженість ситуації, динаміка руху, зосереджена воля відбились на обличчі і цілій постаті дівчини, як у дзеркалі (Ірина Вільде); Оперативка почалася рано.. Як і передбачали, вона одразу ж набула гостроти (Я. Баш); Натягнутість у стосунках; Історична боротьба українського народу за свою незалежність і за право вільного волевиявлення безприкладна своїм драматизмом (О. Довженко).

НАПРУ́ЖЕННЯ (стан внутрішньої зосередженості, мобілізованості перед можливою несподіванкою, небезпекою і т. ін.), НАПРУ́ГА, НАПРУ́ЖЕНІСТЬ, НАСТОРО́ЖЕНІСТЬ, НАСТОРО́ГА, СТОРО́ЖКІСТЬ, НАШОРО́ШЕНІСТЬ розм. (стан настороженої уваги, занепокоєння, тривоги). Ольошка, видно, перебував постійно у напруженні, він різко смикнув плечем і скинув руку Івана Ілліча (Є. Гуцало); Мати в нервовій напрузі стала прислухатися, чи не під'їжджає шкільний автобус до брами (О. Гончар); — Про батька щось проситиме, — найшлася Маруся й розрядила тим напруженість узбеків (І. Ле); Всупереч звичаю не було в князя трапези разом з боярами й воєводами, в Києві панувала настороженість і принишклість, зготовлялося щось лихе (П. Загребельний); Юхим спохмурнів ..Насторога тривала, не полишала його (М. Рудь); П'ючи, Тоня аж залилася, аж за груди потекло, і вона, втративши оту сторожкість, щиро, дзвінко засміялась від холодного водяного лоскоту (О. Гончар); Він тільки ніяк не міг звикнути до тієї нашорошеності, з якою посувався вперед сержант (П. Загребельний).