1. Словник синонімів української мови

напідпитку

НАПІДПИ́ТКУ (у функції присудка чи в складі його групи або у функції відокремленого другорядного члена речення — в стані незначного сп'яніння), НАПІВП'Я́НИЙ, ПІДПИ́ЛИЙ, ПІДПИ́ТИЙ рідко, ПІДНА́ПИТКОМ діал. Грицько Митрофанович був уже трохи напідпитку (О. Ільченко); Це був вгодований справник, ..завжди чи то напівп'яний, чи напівтверезий (О. Довженко); Почтар, нівроку, був підпилий, Оддав сенатові приказ (Т. Шевченко); Вернув радник сильно підпитий додому (О. Кобилянська). — Пор. 1. п'я́ний.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. напідпитку — напідпи́тку прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. напідпитку — пр., напідпитках, випивши, хильнувши, під чаркою, під градусом. Словник синонімів Караванського
  3. напідпитку — див. п'яний Словник синонімів Вусика
  4. напідпитку — присл., розм. У стані незначного сп'яніння. || у знач. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. напідпитку — НАПІДПИ́ТКУ, присл., розм. У стані незначного сп'яніння. Леся прекрасно знала чоловіка і знала, який він має язик, особливо напідпитку (М. Хвильовий); З ярмарку старі повернулися веселі, напідпитку (М. Стельмах); * У порівн. Словник української мови у 20 томах
  6. напідпитку — Напідпи́тку, напідпи́тках, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. напідпитку — НАПІДПИ́ТКУ, присл., розм. У стані незначного сп’яніння. Свекруха пішла до шинку та напідпитку судила свою невістку на все село (Н.-Лев., II, 1956, 296); З ярмарку старі повернулися веселі, напідпитку (Стельмах, І, 1962, 531); // у знач. присудк. сл. Словник української мови в 11 томах
  8. напідпитку — Напідпитку нар. Навеселѣ. Мати сина силою женила, напідпитку невістку судила. Чуб. V. 727. Словник української мови Грінченка