наркотичний
П'ЯНКИ́Й (про запахи, рослини і т. ін. — який викликає стан, схожий на сп'яніння), ХМІЛЬНИ́Й, П'ЯНЛИ́ВИЙ, П'ЯНЮ́ЧИЙ, П'Я́НИЙ, ЗАДУ́РЛИВИЙ, МЛО́СНИЙ, ЧАДНИ́Й, НАРКОТИ́ЧНИЙ. П'янкі випари конвалії, дикої м'яти, васильків, полину та чебрецю змішувалися в якийсь дивний букет пахощів, що паморочив голову (С. Добровольський); Зрідка перестукують краплинами верби, їхні зітлілі дупла дихають хмільною прілістю (М. Стельмах); З лісів повіяли п'янливі пахощі (В. Кучер); І я вже чую шелест хвої, П'янючі запахи сосни (І. Нехода); Жарко дихає материнка, п'яним духом дише деревій (С. Васильченко); В яру світили світляки, слалися задурливі пахощі бузини (К. Гордієнко); Цвіт пахучої липи повіяв млосним духом (В. Кучер); Із степу долинав у хутір теплий душок розпареної землі, змішаної із чадним запахом торішніх полинів (Григорій Тютюнник).
Значення в інших словниках
- наркотичний — наркоти́чний прикметник Орфографічний словник української мови
- наркотичний — [наркотичнией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- наркотичний — -а, -е. 1》 Прикм. до наркотик 1). || Який містить наркотик. Наркотичні засоби — речовини рослинного або синтетичного походження, препарати, рослини, які чинять специфічний вплив на центральну нервову систему. Великий тлумачний словник сучасної мови
- наркотичний — Знечулений, дурманний, задурманений Словник чужослів Павло Штепа
- наркотичний — НАРКОТИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Прикм. до нарко́тик 1. Наркотичні речовини атрофують мозок, руйнують кров, викликають злоякісні пухлини (з наук.-попул. літ.); У 1844... Словник української мови у 20 томах
- наркотичний — Наркоти́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- наркотичний — НАРКОТИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Прикм. до нарко́тик 1. Лікування сном звичайно здійснюється з допомогою різних снотворних і наркотичних речовин (Наука.., 11, 1956, 17); // Який містить у собі наркотик. Словник української мови в 11 томах