нарости

ЗБІ́ЛЬШУВАТИСЯ (доходити вищого ступеня вияву), ПОСИ́ЛЮВАТИСЯ, ПІДСИ́ЛЮВАТИСЯ, НАРОСТА́ТИ, НАРО́ЩУВАТИСЯ, СИЛЬНІ́ШАТИ, ПРОГРЕСУВА́ТИ, ПРИБУВА́ТИ, ПОБІ́ЛЬШУВАТИСЯ рідше, ПРИБІ́ЛЬШУВАТИСЯ розм., ПРИБАВЛЯ́ТИСЯ розм., ПРИБІЛЬША́ТИСЯ діал. — Док.: збі́льшитися, поси́литися, підси́литися, нарости́, посильні́шати, прибу́ти, побі́льшитися, прибі́льшитися, приба́витися. Гул все збільшувався, насип починав стиха вібрувати (П. Колесник); Приємний, м'якого тембру голос переливався, воркотів, як струмок, то затихаючи, то посилюючись (С. Добровольський); Неподалеку щось ліниво обізвалось, потім той звук почав наростати, поширюватись (Ю. Збанацький).

НАГРОМА́ДИТИСЯ (про кількість, запас чого-небудь — поступово утворитися додаванням, збиранням), ЗІБРА́ТИСЯ, НАБРА́ТИСЯ, НАЗБИРА́ТИСЯ, НАКОПИ́ЧИТИСЯ рідше, СКЛА́СТИСЯ, СКУ́ПЧИТИСЯ, ПРИЗБИРА́ТИСЯ (поступово); ВІДКЛА́СТИСЯ (звичайно про нашарування гірських порід, що осідають у воді, про рештки, надлишки яких-небудь речовин, що утворюються в певному місці живого організму, і т. ін.); НАРОСТИ́ (про гроші, відсотки, борги і т. ін.). — Недок.: нагрома́джуватися, збира́тися, набира́тися, накопи́чуватися, склада́тися, ску́пчуватися, призби́руватися, відклада́тися, нароста́ти. (Геррісон:) І ця отрута повільно.. нагромаджувалася в їхніх (робітників) клітинах (М. Ірчан); В душі його бринять нечутні пісні, ..народжуються образи, нагромаджуються спостереження (З. Тулуб); Збирає бабуся метал у торбину!.. На п'ять кілограмів зібралася ноша (С. Олійник); Все бігла й бігла (княгиня) до невеличкої западини під скелястою стіною, в яку набиралася з джерельця вода (В. Гжицький); Назбиралося в нього чимало канцелярської роботи (Ірина Вільде); Скільки завжди накопичувалося перед людиною отих "чи" і "чому"! (Н. Рибак); Суддя.. зажадав від них десятину на користь суду, писареві — за прикладання печатки до позову.. Сума склалася чимала (З. Тулуб); На олійні скупчились гори насіння (В. Козаченко); Грошик до грошика, призбиралося дещо (І. Франко); "Весною сосна найбуйніше росте — відкладаються нові клітини, вона росте в товщину й угору" (Ю. Яновський); — Час би дещо і в банк покласти, щоб проценти наростали для дочки... (І. Нечуй-Левицький). — Пор. 1. набира́тися.

ПОСИ́ЛЮВАТИСЯ (ставати сильнішим, інтенсивнішим у своєму вияві), ЗБІ́ЛЬШУВАТИСЯ, БІ́ЛЬШАТИ, ПОБІ́ЛЬШУВАТИСЯ, ДУ́ЖЧАТИ, СИЛЬНІ́ШАТИ, НАРОСТА́ТИ, НАРО́ЩУВАТИСЯ рідше, РОСТИ́, ЗРОСТА́ТИ, ВИРОСТА́ТИ, РОЗРОСТА́ТИСЯ, ВА́ЖЧАТИ, РОЗШИ́РЮВАТИСЯ, ЗДІЙМА́ТИСЯ, ПІДНІМА́ТИСЯ (ПІДІЙМА́ТИСЯ), ПІДНО́СИТИСЯ, УМНОЖА́ТИСЯ, ПОДВО́ЮВАТИСЯ, ПОТРО́ЮВАТИСЯ, ПОДЕСЯТЕРЯ́ТИСЯ, ІНТЕНСИФІКУВА́ТИСЯ перев. книжн., АКТИВІЗУВА́ТИСЯ перев. книжн., ЗМАГА́ТИСЯ розм., ДУ́ЖАТИ діал.; ПОГЛИ́БЛЮВАТИСЯ, ЗАГО́СТРЮВАТИСЯ, РОЗ'Я́ТРЮВАТИСЯ, РОЗПА́ЛЮВАТИСЯ (РОЗПАЛЯТИСЯ), РОЗЖЕ́ВРЮВАТИСЯ розм., РОЗПІКА́ТИСЯ розм. (про почуття, переживання). — Док.: поси́литися, збі́льшитися, побі́льшати, побі́льшитися, поду́жчати, посильні́шати, нарости́, зрости́, ви́рости, розрости́ся, пова́жчати, розши́ритися, здійня́тися, підійня́тися (підня́тися), піднести́ся, умно́житися, подво́їтися, потро́їтися, подесятери́тися, інтенсифікува́тися, активізува́тися, погли́битися, загостри́тися, роз'ятри́тися, розпали́тися, розже́врітися, розпекти́ся. Гуркіт посилюється. Тепер уже чути, як дирчить пилка і методично стукає впертий молоток столяра (І. Кочерга); Збільшується значення культурно-творчої праці, яка не повинна одставати від освітньої праці (В. Еллан); Йшов дощ. То більшав, то трохи втихав (С. Масляк); Обіцяла (Тетяна) вигнати Пріську з двору. Не вигнала вона та не допекла до краю тільки заради тієї прихильності панової до молодиці, що з кожним днем побільшувалася (Л. Яновська); Кулі б'ються знов і знову в груди Вові. Дужча шум (В. Сосюра); Мелодія то сильнішала, звучала на повний голос, то — нараз — стихала (М. Олійник); Напруга наростала. Жінки розгублено перешіптувались. Гнівно загули чоловіки (О. Гончар); У той час, коли підтягувалися тили і вглибині нарощувався удар, передові частини продовжували розвідку боєм (І. Цюпа); Я люблю тебе так через те, Що гидуєш ти словом мертвячим, Що в тобі самостійність росте, Що вселюдським хворієш ти плачем (переклад П. Грабовського); Народжувався біль, зростав страх до свого людського життя, фіксувалися слова ненаписаних книг (Ю. Яновський); Шум лісу виростав в незрозумілий всесвітовий хаос (Г. Хоткевич); Жаль розростається в його (Федора) душі дужче, копирсає в серці глибше (Панас Мирний); Тиша важчає. Терпнуть губи, Тиша репне навпіл ось-ось (В. Симоненко); В останні десятиліття спостережні можливості астрономії значно розширились (з журналу); Голос то згасав, то знов здіймався і міцно бринів (З. Тулуб); Всі сиділи мовчки і чули, як у всіх них підіймається гнів (М. Грушевський); Ось мигнуло щось перед очима — жовте, кругле, дрібненьке... Невже філоксера? Увага подвоюється, зіниці ширшають (М. Коцюбинський); — Ворогувати найлегше, а ви от станьте друзями, тоді й сили у вас потрояться і користі ви принесете громаді більше (Д. Бедзик); Короленко здивовано відзначив, що увага дівчини до нього подесятерилася (В. Собко); Лексикографічна діяльність (в Україні) протягом останніх десятиріч значно інтенсифікувалася (з журналу); Під час фізичної праці переважає м'язова діяльність, під час розумової — активізуються процеси мислення (з підручника); Роздразнення та несупокій між народом чимдалі змагалися (І. Франко); Потім у них почався розлад, який поглиблювався все далі й далі (Л. Дмитерко); Павло попросив ще чаю ..Гарячий, пахучий напій розійшовся по тілу, приємно зігріваючи його, але почуття голоду ще більше загострилося (В. Кучер); Апетит (Джонса) все більше й більше роз'ятрювався від запаху страв (І. Багмут); Щодень політичні пристрасті розпалювалися (В. Минко); Чи тільки справді то сніги біліють? А може, то розжеврілася туга? (Леся Українка); Сварка між вельможними панами розпікалась чимраз дужче (Я. Качура). — Пор. 2. рости́.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нарости — нарости́ дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. нарости — див. наростати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нарости — НАРОСТИ́ див. нароста́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. нарости — як на доло́ні воло́сся ви́росте, зі сл. бу́де, ірон. Уживається як категоричне заперечення змісту зазначеного слова; зовсім не (буде). — Він (цар) їх зараз у кріпаки поверне, а нас панами поробить... Фразеологічний словник української мови
  5. нарости — Нарости́, -росту́, -сте́ш; -рі́с, -росла́, -росли́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. нарости — НАРОСТИ́ див. нароста́ти. Словник української мови в 11 томах
  7. нарости — Нарости́ см. наростати. Словник української мови Грінченка