настрашка
СТРАХ (стан хвилювання, тривоги, неспокою, викликаний чеканням чого-небудь неприємного, страшного), О́СТРАХ, МО́ТОРОШНІСТЬ, БОЯ́ЗНЬ, БО́ЯЗКІСТЬ, ПОБО́ЮВАННЯ, ЖАХ підсил., ПО́СТРАХ розм., ОСТРА́ШКА розм., НАСТРА́ШКА розм., ОБА́ВА діал. На прославленого Іскру, що наганяв страх на німців цілої округи, ішли глянути з далеких сіл і хуторів (Григорій Тютюнник); Нас раптом проймає страх — людина тоне (Ю. Яновський); "Ну, такий (пес) як скочить на груди — одразу звалить, не вивернешся", — з острахом подумав Семен (Є. Гуцало); На вулиці було до моторошності порожньо, Немовби містечко вимерло до ноги (П. Панч); Це був незбитий, безсумнівний факт, що та сама мізерна, маленька особа без сліду боязні сиділа на барикаді під градом куль (І. Франко); В голосі її чувся такий жах, наче в горнятку щонайменше варилось людське м'ясо (М. Коцюбинський); Лесько ще два роки сіяв пострах серед панів і орендарів (В. Гжицький).
Значення в інших словниках
- настрашка — настра́шка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- настрашка — -и, ж. Дія і стан за знач. настрахати, настрашити і настрахатися, настрашитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- настрашка — НАСТРА́ШКА, и, ж. Те саме, що страх¹ 1. Батьків не слухають [діти]... Живуть – без ніякої настрашки... (Є. Кравченко). Словник української мови у 20 томах
- настрашка — НАСТРА́ШКА, и, ж. Дія і стан за знач. настраха́ти, настраши́ти і настраха́тися, настраши́тися. Батьків не слухають [діти] … Живуть — без ніякої настрашки… (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 92). Словник української мови в 11 томах
- настрашка — Настрашка, -ки ж. Устрашеніе. зробити настрашку. Постращать, попугать словами или дѣйствіемъ. Я б йому зробив настрашку, як би він був зостався з хлопцями, так утік бо. Екатерин. у. (Залюбовск.). Словник української мови Грінченка