натерти

МА́ЗАТИ (покривати шаром чогось рідкого або жирного; укривати шаром глини), МАСТИ́ТИ, ЗМА́ЩУВАТИ, ЗМА́ЗУВАТИ, ОБМА́ЗУВАТИ, ОБМА́ЩУВАТИ, ВИМА́ЗУВАТИ, ВИМА́ЩУВАТИ, ШМАРУВА́ТИ (ОБШМАРО́ВУВАТИ) (взагалі щось чим-небудь); МА́СЛИТИ (маслом); НАМА́ЗУВАТИ, НАМА́ЩУВАТИ, НАШМАРО́ВУВАТИ, НАТИРА́ТИ (покривати що-небудь зверху); БІЛИ́ТИ, ВИБІ́ЛЮВАТИ, ОББІ́ЛЮВАТИ (білою глиною, вапном, крейдою тощо); ОБВАЛЬКО́ВУВАТИ (обліплюючи стіни товстим шаром глини); ШПАРУВА́ТИ (щілини, заглибини глиною); ПРОМА́ЗУВАТИ, ПРОМА́ЩУВАТИ (мастилом, спеціальним розчином тощо; взагалі щось чим-небудь); ПРИМА́ЗУВАТИ, ПРИМА́ЩУВАТИ (злегка або частково); ЯЛО́ЗИТИ розм. (щось чим-небудь жирним).. — Док.: зма́зати, пома́зати, змасти́ти, обма́зати, обмасти́ти, ви́мазати, ви́мастити, обшмарува́ти, нама́слити, нама́зати, намасти́ти, нашмарува́ти, нате́рти, побіли́ти, ви́білити, оббіли́ти, обвалькува́ти, пошпарува́ти, прома́зати, промасти́ти, прима́зати, примасти́ти, об'яло́зити. Наймит.. мазав хазяйські чоботи (Марко Вовчок); Другого дня Параска з невісткою заходилися мазати хату (К. Гордієнко); Люди сиділи й писали листи перед завтрашнім наступом й мастили зброю (Ю. Яновський); По всенькому селу починають мастити хати (Є. Гуцало); На спускових доріжках невдовзі уже змащуватимуть полоззя салом (О. Гончар); Машини одна за одною під'їжджали на трек. Їх змазували, заправляли бензином (Л. Дмитерко); Діди-садоводи, уважно оглядаючи кожне дерево, обрізали сухі гілки, жінки обмазували вапном стовбури (Ю. Збанацький); .- Як білки, видерлися наші молодики по кодинах, обмастили їх смолою та підпалили (З. Тулуб); Призьбу (мати) вимазувала жовтою глиною (В. Гжицький); Мати на часинку позичила в сусідів чоботи і, шмаруючи їх березовим дьогтем, заходилася повчати, щоб я у церкві не лобурясничав, не шморгав носом (М. Стельмах); Оленка рішуче бере печатку "Зроблено вірно" і починає намазувати її (В. Собко); Вона завсігди дуже намащувала над чолом коси помадою, щоб затаїти ті перші прикмети доходжалих літ (І. Нечуй-Левицький); — Що вам заграти, великоможна пані? — спитав Шарго, натираючи смичок шматком каніфолі (М. Томчаній); Настя стала на лежанці і почала білити грубу (І. Нечуй-Левицький); (Ганна:) Паски сама напекла.., хату пошпарувала і вибілила (М. Кропивницький); Солдати почали готувати маскувальні халати, оббілювати крейдою автомати, котушки з намотаним дротом (П. Автомонов); За осиковим переліском бовваніло з десяток наметів і кілька великих недобудованих куренів-казарм з обплетеними лозою стінами, які козаки обвальковували глиною (С. Добровольський); Вони заходилися шпарувати щілини й дірки в стінах будинку (Ю. Мокрієв); Промазати шви; Примазувати припічок; Із ріпи підставляли зуби, Ялозили все смальцем губи, Щоб підвести на гріх людей (І. Котляревський).

НАТЕ́РТИ (про взуття, одяг і т. ін. — тертям завдати болю, ушкодити шкіру), НАМУ́ЛЯТИ (НАМУ́ЛИТИ), СТЕ́РТИ підсил., НАМ'Я́ТИ розм., ПОШМУГЛЯ́ТИ розм.; НАМОЗО́ЛИТИ (з утворенням мозолів). — Недок.: натира́ти, те́рти, наму́лювати, стира́ти, намина́ти, шмугля́ти, намозо́лювати, мозо́лити. Не раз траплялося так, що Григір вичитував хуторянам.. за всякі дрібниці: ..за те, що коняка не так запряжена і вже, напевно, їй натерло холку хомутом і т. д. і т. п. (Григорій Тютюнник); Павлусь намулив собі ногу і трохи шкутильгав (О. Донченко); Навіть не помітив (Петько), як намуляв здоровенного пухиря та стер шкіру (М. Трублаїні); Сідло нам'яло коневі спину. — Пор. 1. ти́снути.

НАЧИ́СТИТИ (усунувши бруд, пил, іржу тощо, зробити чистим і блискучим), ВИ́ЧИСТИТИ, НАТЕ́РТИ, НАДРА́ЇТИ підсил. розм., НАЛОЩИ́ТИ підсил. розм. — Недок.: чи́стити, начища́ти, вичища́ти, натира́ти, надра́ювати, дра́їти. Начистити взуття; Після бою, після січі начищає (боєць) ордени (М. Рудь); (Бухта:) От тільки старий уже став, а то сам би вичистив палубу флагмана (О. Корнійчук); Крім Марисі, прислуговує ще старша жінка Якова, до обов'язків якої входить.. витріпати килим та доріжки, натерти підлоги (Ірина Вільде); "Самовари" (міномети) надраїли — аж горять (О. Гончар).

ТИ́СНУТИ (про одяг, взуття тощо — бути тісним), СТИСКА́ТИ (СТИ́СКУВАТИ), ДУШИ́ТИ, ЗДУ́ШУВАТИ, ДАВИ́ТИ, МУ́ЛЯТИ (МУ́ЛИТИ). Груди її важко здіймались, і тисла тісна кофточка (А. Головко); (Сашко:) Чого босий ходиш, туфлі шкодуєш? (Роман:) Тиснуть (М. Зарудний); Юля передихнула тільки раз, светр стискав пружинами (Григорій Тютюнник); Тоді його підборіддя підпирав твердий комір прокурорської мантії. Тепер його душить генеральський мундир (Ю. Бедзик); (Петро:) Як то здорово носити таку одежу, щоб вона нігде тебе не давила (Панас Мирний); — Щось муляють оці трофейні чоботи! — скривився Кудрявий і заходився роззуватися (П. Автомонов); — Що це воно мулить? (І. Микитенко). — Пор. нате́рти.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. натерти — нате́рти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. натерти — [натертие] -тру, -треш, -треимо, -треите; нак. -три, -тр'іт' Орфоепічний словник української мови
  3. натерти — див. натирати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. натерти — НАТЕ́РТИ див. натира́ти. Словник української мови у 20 томах
  5. натерти — вте́рти ма́ку (часнику́), згруб. Побити, суворо покарати кого-небудь. За нові його (кавалера) вибрики я такого йому втру маку, що навіки відхочеться йому женихатися (Переклад М. Лукаша); — Іч, який...— чого захотів!?... Фразеологічний словник української мови
  6. натерти — Нате́рти, див. натира́ти Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. натерти — НАТЕ́РТИ див. натира́ти. Словник української мови в 11 томах
  8. натерти — Натерти, -ся см. натирати, -ся. Словник української мови Грінченка