натужити

НАПРУ́ЖУВАТИ (про сили, пам'ять, зір, слух і т. ін. — докладаючи зусиль, посилювати діяльність, ступінь вияву); НАТУ́ЖУВАТИ підсил., ПІДНАТУ́ЖУВАТИ підсил. розм. (перев. про сили); ЗАГО́СТРЮВАТИ (ЗАГОСТРЯ́ТИ рідше), СКУ́ПЧУВАТИ, ГОСТРИ́ТИ рідше (про органи чуття, пам'ять, увагу тощо — робити більш чутливим, сприйнятливим). — Док.: напру́жити, нату́жити, піднату́жити, загостри́ти, ску́пчити. Щось таке, колись бачене, справді було в обличчі мого відвідувача, коли я почав напружувати пам'ять (Ю. Смолич); Роман натужує всі свої сили, усю волю і, зрошений холодним потом, непевним кроком сливе біжить далі (М. Коцюбинський); Встала (Марія), пішла навпомацки і, притримуючи клямку, поволеньки, ..загостривши слух, почала відкривати двері до сіней (Ірина Вільде); Скупчую волю, ..беру шапку, гашу огонь, сердито беруся за ручку од дверей: "Годі.." (С. Васильченко). — Пор. 1. насторо́жувати.