нахнюпитися

ПОХНЮ́ПИТИСЯ розм. (від сорому, поганого настрою, смутку схилити голову, спрямувати погляд додолу), ПОНУ́РИТИСЯ, ПОСУ́ПИТИСЯ, НАХНЮ́ПИТИСЯ розм., УХНЮ́ПИТИСЯ діал. — Недок.: хню́питися, похню́плюватися рідше пону́рюватися, су́питися, нахню́плюватися. За Сергієм вийшла й Варвара Олексіївна. Важко похнюпившись, вона перебирала в голові сьогоднішні події (Г. Епік); Пішов Антосьо, понурився: чи з гори вбитись, чи в воді втопитись? (А. Свидницький); Посупившись, вернулась наньмичка у кімнату та й сіла у куток (Г. Квітка-Основ'яненко); Бабенко нахнюпився, перекинув волосся з потилиці на лоб, відвернувся (М. Руденко); По такій гадці стало Іванові омпно. Він ухнюпився, замовк, як води в рот набрав (Лесь Мартович).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нахнюпитися — нахню́питися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. нахнюпитися — див. нахнюплюватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нахнюпитися — НАХНЮ́ПИТИСЯ див. нахню́плюватися. Словник української мови у 20 томах
  4. нахнюпитися — НАХНЮ́ПИТИСЯ див. нахню́плюватися. Словник української мови в 11 томах
  5. нахнюпитися — Нахнюпитися, -плюся, -пишся гл. Потупиться. Молоді сиділи нахнюпившись. Левиц. І. 182. Словник української мови Грінченка