нахрапистий

НАХА́БНИЙ (про людину — який діє, поводиться непристойно, зарозуміло, грубо, з викликом; про слова, вчинки, поведінку і т. ін. — не стримуваний ніякими морально-етичними нормами), БЕЗЧЕ́ЛЬНИЙ діал.; ЗУХВА́ЛИЙ (з викликом іншим); БЕЗЦЕРЕМО́ННИЙ, НЕЦЕРЕМО́ННИЙ, БЕЗПАРДО́ННИЙ розм., РОЗПЕРЕ́ЗАНИЙ підсил. розм. (нахабний і розв'язний); НАХРА́ПИСТИЙ розм. (про людину — безцеремонний, зухвалий і напористий); ХА́МСЬКИЙ розм. (про слова, вчинки і т. ін. — зухвалий і грубий); ХАМОВИ́ТИЙ розм. (про людину — зухвалий і грубий). Це був.. досить нахабний парубійко, бо не лише не спитався дозволу зайти, а.. почав зазирати в усі закутки (Ю. Збанацький); З Корсакова вмить злетіла пиха й нахабна самовпевненість (З. Тулуб); Федоренка охопив якийсь дивно веселий настрій зухвалого мисливця, що сам-один вийшов полювати на великого звіра (Я. Качура); Зухвалий вчинок хуліганів глибоко схвилював і обурив кожного (О. Гуреїв); Пані Баранцевич знову намагалась вбити в розмову свій клинчик, але безцеремонний братик не дав цього зробити (П. Колесник); Леся вибігла назустріч машиністці, але так і не спитала про ніщо, збентежена безцеремонною поведінкою Зоні (Ірина Вільде); Дуже вже розсердили мене сі безпардонні панове (Леся Українка); Розперезані хулігани; Розперезана поведінка; Цього було мало нахрапистому Лукачеві: в безхлібні часи можна було озолотитись на торгівлі продуктами, і Січкар перевершив усіх місцевих гендлярів (М. Стельмах); (Жирондист:) Я, жирондист, ненавиджу тебе і всі твої глибоко хамські вчинки! (Леся Українка); "Ах, герой! Чорна робота йому не по плечу, — дратувався Андрій. — Хамовитий хлопець. Доведеться скрутити" (Ю. Бедзик). — Пор. 2. безсоро́мний, 2. гру́бий, нетакто́вний.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нахрапистий — нахра́пистий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. нахрапистий — див. грубий; спритний Словник синонімів Вусика
  3. нахрапистий — -а, -е, розм. Який діє нахрапом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. нахрапистий — НАХРА́ПИСТИЙ, а, е, розм. Який діє нахрапом. – А Кульницький – це в'юн. Розумний, жорстокий, нахрапистий. З ходу ловить чужі думки й піднімає їх на всю губернію (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
  5. нахрапистий — НАХРА́ПИСТИЙ, а, е, розм. Який діє нахрапом. — А Кульницький — це в’юн. Розумний, жорстокий, нахрапистий. З ходу ловить чужі думки й піднімає їх на всю губернію (Стельмах, II, 1962, 214). Словник української мови в 11 томах