небажаний

НЕБА́ЖАНИЙ (який не підходить, не подобається кому-небудь), НЕВГО́ДНИЙ (НЕУГО́ДНИЙ) розм.; ОДІО́ЗНИЙ книжн. (який викликає негативне ставлення до себе); НЕПРО́ХАНИЙ, НЕПРО́ШЕНИЙ (про людину або взагалі живу істоту — який з'являється, втручається тощо без запрошення і тому небажаний; про думки, почуття, сльози і т. ін. — який з'являється всупереч бажанню); НЕЗВА́НИЙ, НЕКЛИ́КАНИЙ (про людину — який з'являється без запрошення). (Руфін:) Прийшов ось Галлій Круста, рідкий гість, прийшов некликаний... І небажаний? (Леся Українка); Одного по одному вивів (Білограй) з правління всіх неугодних йому людей (Ю. Мушкетик); Петро згадав, як на третьому курсі у Щерби знайшли недозволені книжки, ним зацікавилась навіть.. жандармерія, він став одіозною фігурою (Д. Бедзик); — А ти, дядю, проходь собі, — змірявши поглядом непроханого радника, сказав велетень (А. Головко); Таня крадькома змахнула свіжу, непрохану сльозу (І. Рябокляч); Повитий згадками, непрошеними й зайвими, Скрипить протезом сторож Явдоким (М. Вінграновський); А життя шумує, б'є, іскриться — І в ньому — я, твій партнер незваний (В. Еллан). — Пор. 1. неприє́мний.

НЕПРИЄ́МНИЙ (про людину — який не подобається кому-небудь, не викликає приязні до себе), НЕСИМПАТИ́ЧНИЙ, АНТИПАТИ́ЧНИЙ підсил., ПРОТИ́ВНИЙ підсил. розм. — Я не маю бажання стрінутись з ним.. Надута, гордовита й неприємна людина (І. Нечуй-Левицький); Дехто з наших уже бачив лісника зблизька і вважає, що він несимпатичний, полохливий, обережний (П. Автомонов); Чомусь антипатичним йому досі здавався цей рижий інженер з надмірно підкресленою манерою говорити аристократично чистою вимовою (І. Ле); "Противний, недобрий він", — хоче (дівчина) відіпхнути його від себе (М. Стельмах). — Пор. неба́жаний, 1. неми́лий, 1. нена́висний.