небезпечний

ЗГУ́БНИЙ (який загрожує смертю, нещастям чи веде до них), ФАТА́ЛЬНИЙ, ЗГУ́БЛИВИЙ рідко. Сагайдачний бачив і розумів, що це початок стихійної селянської війни, невблаганної як ураган, і згубної для панів, наче повідь (З. Тулуб); Фатальний збіг обставин; Метелик летить все ближче, ближче до згубливого світла. Ох, то ж його згуба! (Леся Українка). — Пор. 1. небезпе́чний, 2. шкідли́вий.

НЕБЕЗПЕ́ЧНИЙ (який приховує в собі небезпеку для кого-небудь або здатний створити її); ЗАГРО́ЗЛИВИЙ (перев. про стан, становище); РИЗИКО́ВАНИЙ (РИСКО́ВАНИЙ рідше), КАРКОЛО́МНИЙ підсил. (про справу, дію, задум і т. ін. — пов'язаний з ризиком). Далека, небезпечна путь, — Гей, не зважай, матросе (М. Рильський); — Сиваш заливає водою. Становище вкрай загрозливе (О. Гончар); Операція передбачалася аж надто ризикована (Д. Бедзик); Один тільки підканцлер Андрій Липський підтримував рисковану авантюру (З. Тулуб); Хотіли (робітники) побачити, як справиться Микола зі своєю карколомною роботою (І. Франко). — Пор. згу́бний.

НЕБЕЗПЕ́ЧНИЙ (який загрожує неприємними наслідками для здоров'я або життя); СЕРЙО́ЗНИЙ, ВАЖКИ́Й, ТЯЖКИ́Й підсил. (про хворобу, рану, хворобливий стан). Тутешній лікар каже, що літо в Полтавщині не може бути небезпечним для мене (Леся Українка); Маю надію, що, може, все-таки простуда не дуже серйозна (Леся Українка); Вона ще не зовсім видужала після важких пологів (З. Тулуб); Рана була тяжка, бо пролежав я.. майже півтора місяця (Л. Смілянський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. небезпечний — небезпе́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. небезпечний — (крок) ризикований, (клімат) нездоровий, шкідливий; (- ситуацію) загрозливий; (шлях) непевний, о. над безоднею; (злодій) здатний на все; (- працю) д. варівкий. Словник синонімів Караванського
  3. небезпечний — -а, -е. Який може заподіяти кому-небудь щось неприємне, якесь нещастя. || Який містить небезпеку для кого-небудь або здатний створити її. || Який загрожує чиєму-небудь життю, здоров'ю. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. небезпечний — НЕБЕЗПЕ́ЧНИЙ, а, е. 1. Здатний заподіяти зло, нещастя, що-небудь неприємне або спричинити шкоду комусь, чомусь. Вони [ченці] зляклись такого страшного сусіди [католика Єремії] небезпечного для їх монастиря й для благочестивої віри (І. Словник української мови у 20 томах
  5. небезпечний — Небезпе́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. небезпечний — НЕБЕЗПЕ́ЧНИЙ, а, е. Який може заподіяти кому-небудь щось неприємне, якесь нещастя. Василина важко дихала, як птиця, що попалась в небезпечні руки (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  7. небезпечний — Небезпечний, -а, -е Опасный. Плакали й тужили..., виряжали в далеку небезпешну дорогу. Левиц. І. 37. Словник української мови Грінченка