1. Словник синонімів української мови

небозвід

НЕ́БО (видимий над поверхнею землі повітряний простір у формі купола), НЕБЕСА́ мн., поет., НЕБОЗВІ́Д, НЕБОКРА́Й поет., НЕБОСХИ́Л поет., НЕБОВИ́Д поет.; ТВЕРДІ́НЬ книжн., уроч., ТВЕРДЬ книжн., уроч. (перев. з означенням небесна). Де не взялась на небі чорна хмара, І блискавка, і дощ (Л. Глібов); Літа орел, літа сизий Попід небесами (Т. Шевченко); Настала ніч. Місяця ще не було.., й зірок не знати було на темному небозводі (Ю. Опільський); Сонце пливло по небокраю (А. Хижняк); Високо над лісом, на небосхилі між зорями, виринув місяць уповні (О. Кобилянська); Загуркотіла твердінь, блискавками мигоче рясними (М. Зеров); Вогонь злетів В небесну твердь, що кам'яніла над землею (Л. Первомайський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. небозвід — небозві́д іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. небозвід — див. небо Словник синонімів Вусика
  3. небозвід — -воду, ч. Весь видимий простір неба; те саме, що небо 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. небозвід — Баня (небесна) Словник чужослів Павло Штепа
  5. небозвід — НЕБОЗВІ́Д, во́ду, ч. Весь видимий простір неба; небо. Олов'яні сірі хмари небозвід весь залягли (І. Франко); Зорі котились небозводом і падали в море (О. Донченко); Тріпотять вони [знамена], торкаючись численними крилами тонкої блакиті небозводу (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
  6. небозвід — НЕБОЗВІ́Д, во́ду, ч. Весь видимий простір неба; те саме, що не́бо 1. Олов’яні сірі хмари небозвід весь залягли (Фр., XI, 1952, 145); Зорі котились небозводом і падали в море (Донч. Словник української мови в 11 томах