невгамований

НЕВГАМО́ВНИЙ (який не може вгамуватися, заспокоїтися, перестати діяти), НЕВГОМО́ННИЙ, НЕПОГАМО́ВНИЙ, НЕВГАМО́ВАНИЙ рідше, НЕВГАВУ́ЧИЙ (НЕВГАВУ́ЩИЙ) рідше, НЕВГА́ВНИЙ (НЕУГА́ВНИЙ) рідше, НАВІЖЕ́НИЙ підсил. розм. Коли Хома затримувався на передовій, ..кожному тоді ніби не вистачало невгамовного подоляка (О. Гончар); — Ох, ця мені молодь, невгомонна молодь (М. Стельмах); Розмірена течія днів немовби потрапила в крутіж, і непогамовний Аристарх, для якого взагалі не існувало спокою, цілком віддався тому коловоротові (В. Логвиненко); Туди (до берега) біжать хлоп'ята невгавучі — І сміх, і гук, і галас навкруги... (Б. Грінченко); Познайомлю тебе з таким же навіженим мрійником, як і ти (М. Чабанівський). — Пор. 1. невто́мний, 3. неспокі́йний.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. невгамований — невгамо́ваний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. невгамований — -а, -е. Якого не вгамували, не стримали; якого не можна вгамувати, припинити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. невгамований — НЕВГАМО́ВАНИЙ, а, е. Якого не вгамували, не стримали; якого но можна вгамувати, припинити. Невгамовані бджоли хмарами вились над бабою Оришкою, неначе стерегли її (І. Нечуй-Левицький); Квітне день за вікном голубий, .. а над полем звитяжного бою невгамований спів солов'я (І. Гончаренко). Словник української мови у 20 томах
  4. невгамований — НЕВГАМО́ВАНИЙ, а, е. Якого не вгамували, не стримали; якого но можна вгамувати, припинити. Невгамовані бджоли хмарами вились над бабою Оришкою, неначе стерегли її (Н.-Лев., IV, 1956, 198); Квітне день за вікном голубий, .. Словник української мови в 11 томах
  5. невгамований — Невгамо́ваний, -а, -е Неудержимый. Нашою втіхою буде сила нашого духу невгамованого. К. (О. 1861. VI. 33). Словник української мови Грінченка