невдержимий
НЕСТРИ́МНИЙ (про почуття, стан, властивості тощо — нічим не стримуваний, який не знає меж у чому-небудь або такий, якого неможливо стримати чи спинити), НЕСТРИ́МАНИЙ, НЕВТРИ́МНИЙ, НЕЗДЕ́РЖНИЙ розм., НЕВДЕ́РЖНИЙ розм., НЕВДЕРЖИ́МИЙ розм. рідше, ДИ́КИЙ підсил. розм.; НЕВПИ́ННИЙ (НЕУПИ́ННИЙ рідко), НЕСПИ́ННИЙ (якого неможливо спинити). З товаришами легко зійшовся (Порфир), розважає їх різними витівками та нестримним фантазуванням (О. Гончар); Невтримний сміх — це її прикра вада (І. Волошин); В ньому прокинувся голод, дикий, непогамовний, незборимий голод, від якого темніє в очах (П. Загребельний); Вона не хоче чути.. дзиґарів, виття собаки... хай буде тиша і невпинний, щемлячий біль одинокого безнадійного серця (М. Коцюбинський). — Пор. 2. неперемо́жний, 1. непогамо́вний, 2. несамови́тий.
Значення в інших словниках
- невдержимий — невдержи́мий прикметник рідко Орфографічний словник української мови
- невдержимий — див. жвавий Словник синонімів Вусика
- невдержимий — -а, -е, рідко. Якого не можна стримати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- невдержимий — моск. неспинний невтримний, невпинний, неспинний, нестримний, нестриманий, невгавний, неугавний Словник чужослів Павло Штепа
- невдержимий — НЕВДЕРЖИ́МИЙ, а, е, розм. Якого не можна стримати. Невдержимим потоком плили слова з уст пані Олімпії (І. Франко); Не вірші, а якась гарячка невдержима, вогонь, що спалював молоду душу, до сліз хвилював серце (П. Колесник). Словник української мови у 20 томах
- невдержимий — НЕВДЕРЖИ́МИЙ, а, е, рідко. Якого не можна стримати. Невдержимим потоком плили слова з уст пані Олімпії (Фр., VII, 1951, 90); Не вірші, а якась гарячка невдержима, вогонь, що спалював молоду душу, до сліз хвилював серце (Кол., Терен.., 1959, 34). Словник української мови в 11 томах