1. Словник синонімів української мови

невикорінний

НЕВИГУ́БНИЙ (який не зникає, не піддається винищенню), НЕЗНИЩЕ́ННИЙ книжн., НЕВИКОРІ́ННИЙ рідше, НЕВИКОРЕНИ́МИЙ рідше, НЕЗГУ́БНИЙ рідко. Ісса мовчки дивилася на нього, в її великих очах був докір і невигубний ляк (П. Загребельний); Незнищенний дух непокори. — Пор. 2. невиліко́вний.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. невикорінний — невикорі́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. невикорінний — -а, -е. Який не піддається викорененню; якого не можна позбутися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. невикорінний — НЕВИКОРІ́ННИЙ, а, е. Який не піддається викорененню; якого не можна позбутися. Щось невикорінне вабить сюди, когось нібі чатують без сну, вслухаючись у розвировані простори нічного безмежжя (О. Гончар); Створюється враження, що дихотомія свій – чужий невикорінна (із журн.); Невикорінна зненависть. Словник української мови у 20 томах
  4. невикорінний — НЕВИКОРІ́ННИЙ, а, е. Який не піддається викорененню; якого не можна позбутися. Невикорінна зненависть до гнобителів; Невикорінні міжімперіалістичні суперечності. Словник української мови в 11 томах