невистачка
I. БРАК кого-чого (відсутність достатньої кількості або повна відсутність кого-, чого-небудь), НЕСТА́ЧА чого, у чому, НЕСТА́ТОК чого, у чому, ДЕФІЦИ́Т чого, у чому, з чим, СКРУ́ТА з чим, яка, ГО́ЛОД на що, який, підсил., КРИ́ЗА яка, підсил., СУТУ́Ж на що, на кого, підсил. рідко; НЕДОСТА́ЧА чого, у чому, НЕХВА́ТКА розм., НЕДОХВА́Т розм. рідко, НЕВИ́СТАЧКА розм. рідко, НЕДОСТА́ТНІСТЬ чого, яка, мед. (відсутність достатньої кількості); ВІДСУ́ТНІСТЬ (повний брак). Груди дівчинки здіймались важко, часто; хвора, здавалось, не встигала дихати, задихалась від браку повітря (Ю. Збанацький); В селі завжди була нестача води, особливо в літню спеку, коли рівень її спадав (М. Томчаній); — Під моєю (Потоцького) булавою стоїть сорок п'ять тисяч хороброго війська, сто гармат. В ядрах, у поросі нестатку немає і не буде (Н. Рибак); — Розумієш, — каже Панько, — дефіцит із гітарами. Може, гармошку подужаєш (Ю. Яновський); Книжковий голод; Паливна криза; — А чого ви, Килино, не налагодите своє особисте життя? — А з ким його налагоджу? Хіба не знаєте, який у нас сутуж на мужиків? (Ю. Мокрієв); Того року був недорід: хліба в людей було обмаль, а коли хліба було мало, то і в грошах була недостача (І. Нечуй-Левицький); Киснева недостатність; — Відсутність чемності — теж пережиток варварства, а от живемо й терпимо (О. Довженко).
Значення в інших словниках
- невистачка — неви́стачка іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
- невистачка — -и, ж., діал. Нестача, брак чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- невистачка — НЕВИ́СТАЧКА, и, ж., розм., рідко. Те саме, що недоста́ча 2. Як невистачка дров, то я йому дам хуру там чи дві (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
- невистачка — НЕВИ́СТАЧКА, и, ж., розм. Те саме, що недоста́ча 2. Як невистачка дров, то я йому дам хуру там чи дві (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
- невистачка — Невистачка, -ки ж. Недостача. Як невистачка дров, то я йому дам хуру там, чи дві. Канев. у. Словник української мови Грінченка