невсипущий

НЕВТО́МНИЙ (який не знає, не відчуває втоми), НЕВТОМЛЕ́ННИЙ підсил., НЕВТОМИ́МИЙ рідко; НЕВСИПУ́ЩИЙ (НЕВСИПУ́ЧИЙ), НЕВСИ́ПНИЙ (НЕУСИ́ПНИЙ рідко) (який не знає втоми й виявляє наполегливість у роботі). — Та такий з його косар: такий жвавий, такий робочий — невтомний (Панас Мирний); Вже сонце пішло за київські гори на захід, а невтомленні сестри все гомоніли, сперечались та все ділились (І. Нечуй-Левицький); Люблю я свого милого, в роботі невтомимого (І. Гончаренко); Одного бракувало в веселій господі невсипущої господарки: русявих головок (голівок) невгамовних щебетунчиків (Л. Яновська). — Пор. 1. невгамо́вний.

НЕОСЛА́БНИЙ (який проходить, відбувається, триває без ослаблення, не зменшує сили свого вияву), НЕПОСЛА́БНИЙ, НЕПОГАМО́ВНИЙ, НЕВСИПУ́ЩИЙ (НЕВСИПУ́ЧИЙ), НЕВТИХА́ЮЧИЙ, НЕВТИ́ШНИЙ (про якийсь процес, природне явище, почуття тощо — безперервний і неослабний); НЕВІДРИ́ВНИЙ, БЕЗВІДРИ́ВНИЙ рідше (про погляд, увагу). Заруба бачив і почував, що люди слухають його з неослабною увагою (В. Кучер); Книга.. від початку до кінця читається з непослабним інтересом (В. Козаченко); Твої слова, не вмиті потом Непогамовного труда, Пролинуть непотрібним льотом, Не залишаючи сліда (М. Рильський); Ніяка сила не могла витравити з його душі тієї невсипущої любові до людей, до рідної землі, яка жила в ньому (Ю. Збанацький); Спасибі, Вам.. від усього мого серця, а це більше за Вашу невсипущу працю на користь рідній мові (Панас Мирний); Вітер. Невтихаючим потоком стрімко несеться при землі його незрима буйна сила (І. Волошин); Червоні випіки рум'янцю на її смаглюватих щоках свідчили про невтишні бурі, які бушували в Лялинім серці (П. Загребельний); Ладигін продовжував мовчати, але його очі з невідривною увагою дивилися на Буланова (М. Ткач). — Пор. 2. наполе́гливий, 1. напру́жений, 1. непогамо́вний, 1. пості́йний.

I. ПИ́ЛЬНИЙ (про людину — який дуже уважно, насторожено ставиться до когось, чогось), ЗІРКИ́Й, ЗІРКА́ТИЙ розм.; НЕВСИПУ́ЩИЙ (НЕВСИПУ́ЧИЙ), НЕВСИ́ПНИЙ (НЕУСИ́ПНИЙ), НЕДРЕ́МНИЙ (НЕДРІМА́ННИЙ) поет. (який цілком віддається пильнуванню за ким-, чим-небудь); ВСЕВИДЮ́ЩИЙ (УСЕВИДЮ́ЩИЙ) заст., ВСЕВИДЮ́ЧИЙ (УСЕВИДЮ́ЧИЙ) заст., ВСЕВИДЯ́ЩИЙ (УСЕВИДЯ́ЩИЙ) заст., ВСЕВИДЯ́ЧИЙ (УСЕВИДЯ́ЧИЙ) заст. (здатний усе помічати). Будь пильний, будь зіркий, стоокий будь. Про ворога.. не забудь (М. Рильський); Мостом.., обабіч якого стояла невсипуща сторожа, князь Святослав вийшов з Гори й попрямував до Нового города (С. Скляренко); Та завжди недремними будемо ми — Солдатами будемо Армії Миру (І. Нехода); (Сінон:) Признатись мушу, ти ж бо всевидюща... (Леся Українка). — Пор. I. спостере́жливий.

ПИ́ЛЬНИЙ (про погляд, очі — дуже уважний, насторожений), ЗІРКИ́Й, ПРОНИ́КЛИВИЙ, ПРОНИ́ЗЛИВИЙ, ПРОЙМА́ЮЧИЙ, ВСЕВИДЯ́ЩИЙ (УСЕВИДЯ́ЩИЙ) заст., ВСЕВИДЯ́ЧИЙ (УСЕВИДЯ́ЧИЙ) заст., ВСЕВИДЮ́ЩИЙ (УСЕВИДЮ́ЩИЙ) заст., ВСЕВИДЮ́ЧИЙ (УСЕВИДЮ́ЧИЙ) заст. (здатний усе помічати); НЕВСИПУ́ЩИЙ (НЕВСИПУ́ЧИЙ), НЕВСИ́ПНИЙ (НЕУСИ́ПНИЙ), НЕДРЕ́МНИЙ (НЕДРІМА́ННИЙ) поет. (який безустанно пильнує за кимсь, чимсь). Вночі чуле вухо і пильний зір прикордонника ловили приглушені шуми моторів, загадковий рух якихось невиразних тіней (Ю. Збанацький); Зірке око Тетяни все помічає в рідному її лісі (А. Шиян); Лікар проникливим поглядом дивився на хлопчину (Я. Гримайло); Генерал-губернатор хвилинку уважно, але спокійно дивився своїм пронизливим поглядом на Ремо (О. Досвітній); Пані Качковська.., кинувши проймаючий погляд на Юзю, подалась геть (Леся Українка); Один тільки Крихта не боявся боцманового всевидящого ока (Д. Ткач); Та куди тобі сховатися перед чотирма парами всевидющих очей (І. Франко); Вона здавалася.. повною огородною маргариткою, що так щиро ходили коло неї невтомні дівочі руки, доглядали невсипущі очі (Панас Мирний); Іноді клацне "вовчок", блисне недремне око наглядача та залунає ритмічне поплескування в долоні: то ведуть чергового ув'язненого на допит (А. Дімаров).