негордий

ПРИСТУ́ПНИЙ (про людину — до якого можна легко доступитися; уважний до інших), ПРОСТИ́Й, ДОСТУ́ПНИЙ, НЕГО́РДИЙ, НЕГОРДОВИ́ТИЙ, НЕПИ́ШНИЙ діал. На заводі Шафорост усім здавався сухуватим, скупим на ласку, навіть не завжди приступним і вже ніколи не припускав панібратства (Я. Баш); Така собі проста Докія Петрівна, з людьми не горда і з дітьми лагідна (А. Головко); Розмова вертілася біля панича: і хто він такий, і де служить, і який ввічливий, доступний, балакучий (Панас Мирний); — Авжеж іди! Княгиня буде на тебе гніватись, а вона людина дуже добра й розсудлива, ще й до того негорда (І. Нечуй-Левицький); Познайомився із старою він, і такий балакучий, такий ввічливий, негордовитий (Панас Мирний); Нігде нема таких дівчат красивих, моторних, жартовливих, непишних, як на Гончарівці (Г. Квітка-Основ'яненко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. негордий — него́рдий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. негордий — див. скромний Словник синонімів Вусика
  3. негордий — -а, -е. Якому не властиві гордість (у 3 знач.), зарозумілість, пиха; простий. || Який не виражає гордості, зарозумілості, пихи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. негордий — НЕГО́РДИЙ, а, е. Якому не властиві гордість (у 3 знач.), зарозумілість, пиха; простий. – Це люди негорді, наші люди. З усім народом розмовляють (О. Донченко); // Який не виражає гордості, зарозумілості, пихи. Словник української мови у 20 томах
  5. негордий — НЕГО́РДИЙ, а, е. Якому не властиві гордість (у 3 знач.), зарозумілість, пиха; простий. — Це люди негорді, наші люди. З усім народом розмовляють (Донч., VI, 1957, 232); // Який не виражає гордості, зарозумілості, пихи. Словник української мови в 11 томах