негоціант

КУПЕ́ЦЬ (власник торговельного підприємства); КОМЕРСА́НТ (той, хто займається торговельними справами, перев. великими); НЕГОЦІА́НТ заст. (особа, що вела торгівлю з іншими країнами); ГІСТЬ іст. (перев. іноземний). Один купець, — забув, як звати, — Із ярмарку багато грошей віз І до шинкарчиної хати Він повернув і з воза зліз (Л. Глібов); Чорбаряну — молодий комерсант, завзятий шукач багатства (М. Чабанівський); — Негоже чиниш, писарю, — трохи мирніше мовив Хмельницький, — де ж таке видано, щоб генеральний писар хабарі у негоціантів брав? (Н. Рибак); Полинули до Галича з усіх усюд гості-купці (А. Хижняк). — Пор. торгіве́ць.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. негоціант — негоціа́нт іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. негоціант — -а, ч., заст. Особа, що займається оптовою торгівлею (перев. за межами своєї країни). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. негоціант — НЕГОЦІА́НТ, а, ч., заст. Особа, що займається оптовою торгівлею (перев. з чужими країнами); посередник. Дівчину вже мали намір вигідно продати, тобто віддати заміж за одного голландського негоціанта (О. Ільченко); Везе товар підвищеного попиту негоціант з ольвійських передмість (Л. Костенко). Словник української мови у 20 томах
  4. негоціант — (англ. negotiater) великий покупець, що торгує оптом, переважно за межами своєї країни. Економічний словник
  5. негоціант — негоціа́нт [від лат. negotians (negotiantis) – торговець] купець, що торгує оптом, переважно за межами своєї країни. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. негоціант — НЕГОЦІАНТ, а, ч., заст. Особа, що займається оптовою торгівлею (перев. з чужими країнами). Дівчину вже мали намір вигідно продати, тобто віддати заміж за одного голландського негоціанта (Ільч., Козацьк. роду.., , ). Словник української мови в 11 томах
  7. негоціант — рос. негоциант купець, комерсант, що торгує оптом як правило за межами своєї країни і здійснює масштабні торговельні операції. Eкономічна енциклопедія