недешевий

ДОРОГИ́Й (який багато коштує, має високу ціну), КОШТО́ВНИЙ, НЕДЕШЕ́ВИЙ, ЦІ́ННИЙ, БЕЗЦІ́ННИЙ підсил., ДОРОГОЦІ́ННИЙ, НЕОЦІНЕ́ННИЙ, НЕОЦІ́ННИЙ рідше, НА ВАГУ́ ЗО́ЛОТА підсил., БАГА́ТИЙ розм., КОШТОВИ́ТИЙ заст.; ДО́БРИЙ розм., заст. (про намисто). Дорогих перлин коштовних Є багато в синім морі (Леся Українка); Олена була вбрана, як королева. І не так, щоби все на ній було дороге та багате, але просто вміла вже так (Г. Хоткевич); Кравчі наливали вином пляшки та бутлі. Вина були недешеві, більш заморські (І. Нечуй-Левицький); Притискала (жінка) до грудей кривий семисвічник з старого срібла, єдину, може, цінну родинну річ (М. Коцюбинський); Єсть перли безцінні На дні на морському, Ще кращі перлини — У серці людському (М. Чернявський); Бачив (Зігфрід) розгардіяш у кімнатах, розкриті шухляди.. І якісь не бачені досі дрібнички, коштовності, якісь, певне, дорогоцінні речі... (В. Козаченко); — Не думай, що я хочу тебе ошукати, — сказав Дід, подаючи йому неоціненний перстень (І. Франко); Дивацькі постаті, як неоцінні перли, Висвічують мені з туману далини (М. Рильський); Ой і справ же мені, мати, та шальовий платок, А ще к тому на голівку коштовитий цвіток (пісня); (Мотря:) Це ж Жлуденкових невістка, Зінька. Ач, як гарно вбрана! А доброго намиста скільки (М. Кропивницький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. недешевий — недеше́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. недешевий — -а, -е. Який дорого коштує; дорогий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. недешевий — НЕДЕШЕ́ВИЙ, а, е. Який дорого коштує; дорогий. Вибратися мені до Львова не так-то легко тепер, .. та й недешева така подорож (М. Коцюбинський); – Здається, в пана сотника не тільки сорочка, а й жупан на плечах. І жупан недешевий, – глузливо кинув із місця Кособудський (З. Тулуб). Словник української мови у 20 томах
  4. недешевий — НЕДЕШЕ́ВИЙ, а, е. Який дорого коштує; дорогий. Вибратися мені до Львова не так-то легко тепер, .. та й недешева така подорож (Коцюб., III, 1956, 216); — Здається, в пана сотника не тільки сорочка, а й жупан на плечах. Словник української мови в 11 томах