недобросовісний

НЕДБА́ЛИЙ (який ставиться до своїх обов'язків без належної уваги, ретельності), НЕДБАЙЛИ́ВИЙ, НЕСУМЛІ́ННИЙ, НЕДОБРОСО́ВІСНИЙ (без чесності, сумлінності до своїх обов'язків); БЕЗГОСПОДА́РНИЙ, НЕХАЗЯЙНОВИ́ТИЙ розм. (який недбало ставиться до господарювання). Не минала кара і недбалого лісника (Марко Вовчок); От досі жаль, що я в окуліровці Був учнем недбайливим і тупим... (М. Рильський); Несумлінний працівник; — Огорожа навколо школи розвалилась, — продовжую уганяти його в піт.. — А до чого ж тут я? Директори були безгосподарні (Ю. Збанацький).

НЕДБА́ЛИЙ (який свідчить про відсутність належної уваги, старанності), НЕДБАЙЛИ́ВИЙ, НЕХЛЮ́ЙСЬКИЙ підсил. розм.; НЕСУМЛІ́ННИЙ, НЕДОБРОСО́ВІСНИЙ (який свідчить про відсутність чесності, сумлінності); БЕЗГОСПОДА́РНИЙ, НЕГОСПОДА́РСЬКИЙ, НЕГОСПОДА́РНИЙ рідше (властивий невмілому, поганому господареві). Здати роботу недбалу або недороблену він не міг (З. Тулуб); Нехлюйське ставлення до мови, убогість лексики, стандартизація висловів.. — чи ж не в цьому найтяжчі гріхи письменника (О. Левада); Безгосподарне використання коштів.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. недобросовісний — правильніше: несумлінний «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. недобросовісний — недобросо́вісний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. недобросовісний — див. поганий Словник синонімів Вусика
  4. недобросовісний — -а, -е. Який нечесно і несумлінно ставиться до кого-, чого-небудь; нечесний. || Виконаний без належного старання. Недобросовісна робота. Недобросовісна реклама — реклама, яка внаслідок неточності, недостовірності, замовчання тощо вводить або може ввести в оману споживачів реклами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. недобросовісний — НЕДОБРОСО́ВІСНИЙ, а, е. Який нечесно і несумлінно ставиться до кого-, чого-небудь; нечесний. Необхідно чітко визначити основні способи вчинення злочинів при здійсненні кредитних операцій, що найчастіше зустрічаються на практиці... Словник української мови у 20 томах
  6. недобросовісний — НЕДОБРОСО́ВІСНИЙ, а, е. Який нечесно і несумлінно ставиться до кого-, чого-небудь; нечесний. Трапляється, що в торговельні організації проникають окремі недобросовісні люди, які намагаються поживитися за рахунок народу (Ком. Укр. Словник української мови в 11 томах