недозрілий

ЗЕЛЕ́НИЙ (який не дозрів, не доспів), НЕСПІ́ЛИЙ, НЕСТИ́ГЛИЙ, НЕЗРІ́ЛИЙ, НЕДОСПІ́ЛИЙ, НЕДОСТИ́ГЛИЙ, НЕДОЗРІ́ЛИЙ. Коли ніготь грузне, немов у тісто, то ще кавун зелений (Т. Масенко); Неспілі ягоди низько понагинали зелене гілля (Панас Мирний); Віють з поля чудові пахощі од нестиглого зерна і польових квіток (М. Коцюбинський); Почав (Янцьо) вибирати з-за пазухи незрілі ще лісові горіхи (О. Кобилянська); Плоди мандрагори подібні до недоспілих помідорів (А. Турчинська); Хліб недостиглий поліг на лану (П. Грабовський); Тепер, крім вареної риби, вони вже мали ожину, дику вишню і навіть недозрілі горіхи (І. Ле).

НЕДОСКОНА́ЛИЙ (який не досяг досконалості, має свої вади); НЕЗРІ́ЛИЙ, НЕДОЗРІ́ЛИЙ, НЕВИ́КІНЧЕНИЙ, НЕДОВЕ́РШЕНИЙ, НЕДОРО́БЛЕНИЙ (не доведений до кінця і тому ще не досконалий); НЕОПРАЦЬО́ВАНИЙ, НЕОБРО́БЛЕНИЙ рідше, СИРИ́Й підсил. (про художній твір, його мову, певний задум і т. ін. — не до кінця відшліфований); СЛАБКИ́Й, СЛА́БИЙ рідше, НЕ́МІЧНИЙ підсил., НЕДОЛУ́ГИЙ підсил., БЕЗПОРА́ДНИЙ підсил. (перев. про художній, науковий і под. твір — незадовільний у змістовому й художньому відношенні, позбавлений майстерності); УЧНІ́ВСЬКИЙ (який не відзначається самостійністю, зрілістю). Лиха година б їх забрала — оці недосконалі німецькі гранати. Міг би зостатися інвалідом... (Ю. Яновський); Незрілі вірші; В такій невикінченій формі.. віддаю я його (свій твір) тепер публіці (Леся Українка); Ми не сміємо давати низьку, недороблену продукцію (П. Тичина); Ти знаєш: читач мене хвалить, слухач поважає, Гудять поети лише: неопрацьований вірш! (М. Зеров); Не знаю, чи буде цікаво, як я пошлю туди (до журналу) пісні баладного змісту (теж сирий матеріал, бо довести до пуття я не вмію) (Леся Українка); Переклади його були слабкі художньо (М. Рильський); Безпорадний в ідейному відношенні твір; Перша збірка поета мала ще учнівський характер; (Люба:) Я не хотіла, щоб ти бачив мої учнівські вправи (І. Микитенко). — Пор. 1. приміти́вний.

НЕЗРІ́ЛИЙ (про людину — який не досяг повного розвитку, зрілості, змужніння; про вік, вигляд, поведінку і т. ін. — характерний для такої людини), НЕДОЗРІ́ЛИЙ, НЕДІ́ЙШЛИЙ заст.; ДИТЯ́ЧИЙ ірон. (про поведінку, розум, вигляд і т. ін. — не такий, як у дорослої, серйозної людини); ГЛЕВКИ́Й ірон. (перев. про розум). Цей талановитий дилетант вразив Івана.. пристрастю, з якою він обстоював свої твердження, які навіть для молодого, ще незрілого розуму здавались, проте, безґрунтовними (П. Колесник); Михайло задивився на Гаврилову наречену... Таких дівчат забирають з батьківської хати ще недозрілими, як кажуть, сімнадцятками (Ю. Збанацький); "Ой Івасю Удовиченку, Коновченку! Ще ти дитя молодеє, З розуму недійшле, Звичаю козацького не знаєш" (дума); На дитячий розум перейшов (прислів'я); Дитяча поведінка; Мати про нього казала: — Не доберу — або великий розумака, або зовсім глевкий мозок (О. Донченко). — Пор. недорозви́нений, недосві́дчений.