недоробок

НЕДО́ГЛЯД (помилка, допущена через неуважність, недосвідченість і т. ін.); НЕДО́ЛІК (недогляд, прорахунок під час виконання чогось); НЕДОЛА́ДНІСТЬ, НАКЛА́ДКА розм. (недогляд, промах, непорозуміння в якій-небудь роботі). Не можна заперечувати того, що є в словнику і певні недогляди, і невдалі розв'язання (М. Рильський); Дома.. Хома перший, розмахуючи руками, кричав би про безліч всяких промахів і недоліків (О. Гончар); Коли картина йому й не сподобається, то, може ж, ще сприйме все те за промах, мистецьку недосвідченість..? (В. Козаченко); Джон відповідає, що робота йде добре, але недоладності ще є (В. Собко); — Розумієте, сталася прикра накладка. Коли навантажена вибухівкою валка поверталася з Малина, вона на світанні наскочила.. на ворожу засідку (І. Головченко і О. Мусієнко). — Пор. недоро́бок, 1. по́ми́лка.

НЕДОРО́БОК (перев. мн. — те, що лишилося незробленим, недоробленим у якій-небудь роботі, справі тощо і тому має певні вади), НЕДОРО́БЛЕНІСТЬ, НЕДОРО́БКА розм.; ПРОГА́ЛИНА (те, що лишилося пропущеним, неохопленим). Успіхи радували. Але то в одному, то в іншому місці виявлялися прикрі недоробки, недбалість окремих працівників, а іноді й обурливі викривлення (С. Журахович); Тепер усі недоробленості, виявлені Петровим у підготовці до сівби, постали перед ним в іншому світлі (І. Рябокляч); Юзя почала надолужувати.. прогалини в своїй науці й вихованні (Леся Українка). — Пор. 1. недо́гляд.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. недоробок — недоро́бок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. недоробок — -бка, ч. 1》 Те, що хтось не доробив, не завершив, не закінчив. 2》 у чому і без додатка. Недоліки, хиби, упущення і т. ін. у якій-небудь роботі, справі і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. недоробок — НЕДОРО́БОК, бка, ч. 1. Те, що хтось недоробив, не завершив, не закінчив. – Оце наша робота – прошу глянути. Тут ще маленькі недоробки лишилися, двері ось припасовую (С. Журахович). 2. у чому і без дод. Вади, хиби, недогляди і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  4. недоробок — НЕДОРО́БОК, бка, ч. 1. Те, що хтось недоробив, не завершив, не закінчив. — Оце наша робота — прошу глянути. Тут ще маленькі недоробки лишилися, двері ось припасовую (Жур., До них іде.., 1952, 37). 2. у чому і без додатка. Недоліки, хиби, упущення і т. ін. Словник української мови в 11 томах