недорослий

МАЛОЛІ́ТНІЙ прикм. (який має мало років — про дітей, підлітків), МАЛИ́Й, НЕДОЛІ́ТНІЙ розм.; НЕПОВНОЛІ́ТНІЙ, НЕДОРО́СЛИЙ (перев. про людину, яка не досягла повноліття). Іду до прийому, да чогось і ноги трусяться, підкошуються, і себе жаль, і матері жаль... а там щось шепче: -. Да ти й не підеш, бо ще малолітній, тільки ще сімнадцять літ (Ганна Барвінок); — Коли малим був, — несподівано посміхнувся Оленчук, — бігали ми туди, бувало, пташині гнізда дерти (О. Гончар); — Доведеться мати справу з судом за викрадення хлопчика, бо ніхто не повірить, що він утік з власної охоти, а Михайликові сльози й викази не матимуть сили, бо він неповнолітній (З. Тулуб); А той розтринькав усе і вмер, кинувши жінку з двома недорослими дітьми без шматочка хліба (Б. Грінченко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. недорослий — недоро́слий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. недорослий — -а, -е. 1》 Який ще не виріс, перебуває в дитячому віці; малолітній. 2》 Який не досяг нормального зросту; низький. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. недорослий — НЕДОРО́СЛИЙ, а, е. 1. Який ще не виріс, перебуває в дитячому віці; малолітній. Латану свитину з каліки знімають, З шкурою знімають, бо нічим обуть Княжат недорослих (Т. Шевченко); Катерина сама ще недоросла, зв'язана з малим Тарасом (С. Словник української мови у 20 томах
  4. недорослий — НЕДОРО́СЛИЙ, а, е. 1. Який ще не виріс, перебуває в дитячому віці; малолітній. Латану свитину з каліки знімають, З шкурою знімають, бо нічим обуть Княжат недорослих (Шевч., І, 1951, 242); Катерина сама ще недоросла, зв’язана з малим Тарасом (Вас. Словник української мови в 11 томах
  5. недорослий — Недорослий, -а, -е Недорослый. Нічим обуть панят недорослих. Шевч. 219. Словник української мови Грінченка