1. Словник синонімів української мови

недостатньо

МА́ЛО присудк. сл. (менше, ніж треба), НЕДОСТА́ТНЬО, НЕГУ́СТО розм., О́БМАЛЬ розм., ЗАМА́ЛО розм., СКУПЕ́НЬКО розм. Голова велика, а розуму мало (М. Номис); І хоч дали йому тоді корисне діло — пожежню, він, проте, вважає, що цього йому недостатньо (О. Гончар); Сьогодні пасажирів у прямому (поїзді) було негусто (О. Гончар); — Може, на війні людей обмаль, а нас тут затримують (П. Кочура); Самих колодязів замало. Ставків би ще (М. Рильський); Хто з їх дурніший двох? Та глузду, казать, скупенько у обох... (П. Гулак-Артемовський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. недостатньо — недоста́тньо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. недостатньо — див. мало Словник синонімів Вусика
  3. недостатньо — 1》 Присл. до недостатній. Недостатньо забезпечені кредити — кредити, які мають забезпечення у вигляді ліквідної застави, реальна вартість якої становить не менш як 60% суми кредитної заборгованості. 2》 у знач. присудк. сл. Не вистачить, не досить; мало. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. недостатньо — хохл. (недастаточно) обмаль, не досить замало, обмаль, не досить Словник чужослів Павло Штепа
  5. недостатньо — НЕДОСТА́ТНЬО. 1. Присл. до недоста́тній. Мало ми вчимося у класиків, недостатньо знаємо життя (А. Малишко). 2. у знач. пред. Не вистачить, не досить; мало. Одної .. рішучості, готовності іти на трясовини та багнища Сиваша тут недостатньо (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
  6. недостатньо — Недоста́тньо, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. недостатньо — НЕДОСТА́ТНЬО. 1. Присл. до недоста́тній. Мало ми вчимося у класиків, недостатньо знаємо життя (Мал., Думки.., 1959, 62). 2. у знач. присудк. сл. Не вистачить, не досить; мало. Словник української мови в 11 томах