недосяжний

ЗАРОЗУМІ́ЛИЙ (який тримається, поводиться гордовито, самовпевнено, вважаючи себе в чомусь вищим від інших), ГО́РДИЙ, ГОРДОВИ́ТИЙ, ПОГО́РДЛИВИЙ, ПОГО́РДИЙ, БУНДЮ́ЧНИЙ підсил., ПИХА́ТИЙ підсил., ПИ́ШНИЙ підсил., ЧВАНЛИ́ВИЙ підсил., СПЕСИ́ВИЙ підсил. рідко, ГОНОРОВИ́ТИЙ розм., ГОНОРИ́СТИЙ розм., ГОНОРО́ВИЙ розм., ПИНДЮ́ЧНИЙ підсил. розм., ПИНДЮ́ЧЛИВИЙ підсил. розм., ПИХОВИ́ТИЙ підсил. розм., ЧВАНЬКУВА́ТИЙ (ЧВАНЬКОВИ́ТИЙ) підсил. розм., ФАНАБЕ́РИСТИЙ підсил. розм., ВИСОКОДУ́МНИЙ книжн., ГОНО́РНИЙ рідко, МАРНОЛЮ́БНИЙ рідко, МАРНОСЛА́ВНИЙ рідко, ПИХЛИ́ВИЙ підсил. рідко, ПИХУВА́ТИЙ підсил. рідше, БУ́ТНИЙ діал., КОКО́ШНИЙ діал., ФУДУ́ЛЬНИЙ діал.; ЗАЗНА́ЙКУВАТИЙ (який став вважати себе в чомусь вищим від інших); НАБУНДЮ́ЧЕНИЙ, НАДУ́ТИЙ розм., НАПИНДЮ́ЧЕНИЙ розм., НАПРИ́НДЖЕНИЙ розм. (який прибрав зарозумілого вигляду); ПАНОВИ́ТИЙ (який своєю зарозумілістю нагадує пана); НЕПРИСТУ́ПНИЙ, НЕДОСТУ́ПНИЙ, НЕДОСЯ́ЖНИЙ (до якого важко звертатися через гордовиту вдачу). — Панна Наталя трохи зарозуміла й розпещена дівчина, але в ґрунті речей добра (О. Кобилянська); Не вподобала й Мотря Явдохи. Вона здалася їй гордою, бундючною, недоступною (Панас Мирний); — Князь Єремія гордовитий, — зашепотіли кругом магнати та їх молоді сини, — не хоче признаватись до своїх давніх товаришів (І. Нечуй-Левицький); Окидала пари непривітним оком пихата, пишна Наталка Мамаєва (К. Гордієнко); Він був чванливий і пихатий, на Ціну зорив він крізь сміх (В. Сосюра); Ще в школі Оксана недолюблювала вродливу й гоноровиту Христю (Я. Гримайло); (Залєський:) Дивись ти, яка гонориста (В. Собко); Увійшло в хату оце пиховите цабе, розсілося — і давай хизуватися (О. Ковінька); Вона.. чванькувата — носочка й коцюбою не дістати — дивиться, наче зараз тебе з'їсть (Марко Вовчок); Єремія був найбагатіший за всіх магнатів, гордий та високодумний (І. Нечуй-Левицький); Пишна декорація ритуальної дії зачаровує лише бідних, темних людей. Пихливе панство не звертає на неї уваги (З. Тулуб); Вона була горда і бутна (О. Кобилянська); — Ото пан був! Фудульний пан.. То бувало не приступай (Остап Вишня); Він уже йшов, як завжди, поперед себе несучи свою пиху, напринджений та набундючений (О. Ільченко); З'явились дами, гарно повбирані, надуті, вдаючи з себе значних, навіть великих паній (І. Нечуй-Левицький); — Ватя чогось насупилась, чогось вдавала з себе неприступну велику паню (І. Нечуй-Левицький); Властолюбна королева Луїза, недавно горда і недосяжна, тепер щасливо посміхається (П. Кочура). — Пор. хвалькува́тий.

НЕЗДІЙСНЕ́ННИЙ (який не може здійснитися, збутися), НЕЗДІЙСНИ́МИЙ рідше, НЕМОЖЛИ́ВИЙ, НЕЗБУ́ТНІЙ рідше; НЕДОСЯ́ЖНИЙ (якого не можна досягти, добитися); НЕРЕА́ЛЬНИЙ, НЕЖИТТЄ́ВИЙ (НЕЖИТТЬОВИ́Й рідше), ФАНТАСТИ́ЧНИЙ підсил., УТОПІ́ЧНИЙ підсил., ХИМЕ́РНИЙ підсил. (який не може бути здійснений через відсутність реальних підстав). — Сміливість молодого князя достойна тільки похвали. Та наміри його надто вже сміливі і.. нездійсненні (Д. Міщенко); О мрії юні, нездійснимі! (В. Сосюра); (Женя:) Я п'яна була! Коханням упилася та незбутніми думками і охмеліла!.. (М. Кропивницький); Як гарно марилось на шкільній лаві, скільки робилося сміливих, але часом і недосяжних проектів! (М. Коцюбинський); Шахай.. спав тихо, наче й не спав зовсім. Снів фантастичних і нереальних він не знав (Ю. Яновський); Нежиттєві плани; — Я плакала в подушку, мріяла про фантастичні зустрічі з ним... (О. Донченко); Справді, єдиній дочці такого батька.. даремно було б доводити, що її "принципи" утопічні і не годяться в наші обставини (Леся Українка); Очі в парубка світилися вогниками химерних надій (І. Цюпа). — Пор. 2. недосту́пний.

НЕДОСТУ́ПНИЙ (до якого немає доступу, не можна або дуже важко добратися), НЕДОСЯ́ЖНИЙ, НЕПРИСТУ́ПНИЙ (до якого не можна або дуже важко пройти, підійти, наблизитися). Життя серед лісів і недоступних диких гір було тяжке (І. Франко); — Хочете орла — самотнього, хороброго, хижого, на недосяжній скелі, з могутніми крилами? (Ю. Яновський); — На що надієтесь? На укріплення оті? Неприступні, думаєте? Нема для нас неприступного! (О. Гончар).

НЕДОСТУ́ПНИЙ перев. для кого, кому (якого важко або неможливо досягти, добитися), НЕДОСЯ́ЖНИЙ. (Любов:) Що ж робити тому, для кого нормальне щастя недоступне? (Леся Українка); Галя, білоголовий карапуз-синок знову стають такими далекими, недосяжними (В. Козаченко). — Пор. нездійсне́нний.

НЕДОСЯ́ЖНИЙ перев. для чого (якого не можна досягти для нападу, ураження тощо; якого не можна вразити критикою, залякуванням і т. ін.), НЕДОСТУ́ПНИЙ, НЕВРАЗЛИ́ВИЙ. Ззаду заговорив кулемет. Кущі попереду здалися Варварі рятівним, недосяжним укриттям (Л. Первомайський); Вся вона була підтягнута, строга, недоступна ні для яких погроз (Ю. Бедзик); Наша валка просувалася за високим залізничним насипом і була невразлива для куль (П. Панч).

НЕЗРОЗУМІ́ЛИЙ (якого не можна зрозуміти, збагнути); МАЛОЗРОЗУМІ́ЛИЙ (який важко зрозуміти); НЕЯ́СНИ́Й, НЕПЕ́ВНИЙ, ТУМА́ННИЙ підсил., ТЕ́МНИЙ підсил. (про зміст, причини і т. ін. чого-небудь — у якому важко розібратися); НЕЗ'ЯСО́ВНИЙ, НЕПОЯСНЕ́ННИЙ, НЕПОЯСНИ́МИЙ рідше, НЕДОВІДО́МИЙ розм. (який важко зрозуміти й пояснити в більш або менш задовільний спосіб); НЕЗБАГНЕ́ННИЙ, НЕДОСТУ́ПНИЙ перев. для кого, НЕДОСЯ́ЖНИЙ перев. для кого, ХИМЕ́РНИЙ, ІРРАЦІОНА́ЛЬНИЙ книжн., НЕСПОВІДИ́МИЙ заст. (через свою загадковість, таємничість); ТАРАБА́РСЬКИЙ розм. (про незрозумілу мову); НЕДОХІ́ДЛИВИЙ (про пояснення, мову викладу тощо — який важко сприйняти); НЕЗ'ЯСО́ВАНИЙ, НЕВИ́ЯСНЕНИЙ рідше, НЕРОЗГА́ДАНИЙ (який лишається неясним, незрозумілим). Для Параскіци настав чудний і разом з тим важкий час. Усе одмінилося для неї, все стало загадковим, незрозумілим (М. Коцюбинський); І тоді їй син розкривається більше, ніж будь-коли, в якихось тайнощах своїх, в чомусь малозрозумілому матері (О. Гончар); З неясних причин Зупинився поїзд до семи годин (П. Усенко); В останній час на кордоні робилось щось непевне (П. Загребельний); Спадає на думку Тоні трохи таємнича, туманна історія взаємин голови робіткому Лукії та капітана Дорошенка (О. Гончар); Темна справа; Йому здавалося, що він чує голоси за червоними дверима, вгадує людські постаті. Це було дивне, зовсім незрозуміле й нез'ясовне почуття (П. Загребельний); Й на новому місці з'явилися протоколи про розтрощені вітрини та непоясненне дитяче бродяжництво (О. Гончар); Орест не відповідав. Йому затяло дух, і він щосили боровся з цим непояснимим для нього жахним чуттям (О. Досвітній); І знову зринало в душі відчуття образи й незбагненного болю (Ю. Бедзик); — Світе широкий! Який ти для мене, молодої, недоступний, яким муром обведений!.. (О. Кобилянська); В її очах було щось глибоке, таємне і недосяжне (Є. Кравченко); Що, любі дітки, чи годиться Химерна загадка моя (Л. Глібов); — Я відчував себе персонажем якогось нісенітного роману, в якому діють лише люди з ірраціональною психікою (Ю. Шовкопляс); (Чернець:) Несповідима стежка провидіння... (О. Левада); Вона дивилась на Огея своїми ясними, дитячими очима, що ховали нез'ясовану кмітливість і волю (О. Досвітній); Досі я згадую про сього хлопчину як про невияснений для мене психологічний феномен (І. Франко). — Пор. 1. ди́вний, 3. невира́зний, 2. таємни́чий.