недоїдати

ГОЛОДУВА́ТИ (залишатися без їжі тривалий час), ПО́СТИ́ТИ розм., ПО́СТИ́ТИСЯ розм., ПО́СТУВАТИ розм.; НЕДОЇДА́ТИ (систематично не наїдатися). Взимку Микулі з Вістою довелось дуже важко. Вони недоїдали, голодували (С. Скляренко); (Криштоф:) Хто буде мати хліб — той буде хліб їсти, а хто не буде мати, нехай постить (І. Франко); Гей, виночерпіє! де ти? Рожі цвітуть на вгороді! Дай серед рож розговіймось: Годі нам постувать! годі! (А. Кримський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. недоїдати — недоїда́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. недоїдати — -аю, -аєш, недок., недоїсти, -їм, -їси, док. 1》 неперех. Погано харчуватися, систематично не наїдатися. 2》 тільки док., перех. і неперех. Не все поївши, залишитись неситим. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. недоїдати — НЕДОЇДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НЕДОЇ́СТИ, ї́м, їси́, док. 1. Погано харчуватися, систематично не наїдатися. От вона поневіряється із своїм старим в убогій хатині, недоїдає й недосипає (І. Нечуй-Левицький); Взимку Микулі з Вістою довелось дуже важко. Словник української мови у 20 томах
  4. недоїдати — недосипа́ти (недосипля́ти) / недоспа́ти (ноче́й), (і (та)) недоїда́ти / недої́сти (хлі́ба (шматка́ хлі́ба)). Довго і тяжко працювати, відмовляючи собі в найнеобхіднішому. Фразеологічний словник української мови
  5. недоїдати — НЕДОЇДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НЕДОЇ́СТИ, ї́м, їси́, док. 1. неперех. Погано харчуватися, систематично не наїдатися. От вона поневіряється із своїм старим в убогій хатині, недоїдає й недосипає (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах