незабарвлений
БЕЗБА́РВНИЙ (який не має кольору, забарвлення), БЕЗКОЛЬОРО́ВИЙ рідше; БЕЗКО́ЛІРНИЙ (перев. у науковому стилі); БІ́ЛИЙ розм. (звичайно про рідину); ВО́ДЯВИЙ, ВОДЯНИ́СТИЙ (звичайно про очі — світлий, прозорий); НЕЗАБА́РВЛЕНИЙ (про те, що може бути забарвленим); НЕБАРВИ́СТИЙ (який не має кольору або виразних барв). Бритоголовий в цивільному теж, видно, був з комісаром заодно, бо вже привітно посміхнувся до Колосовського своїми безбарвними, як папір, губами (О. Гончар); Прозорі скляні банки звичайного безкольорового скла і різного розміру (Ю. Смолич); Оцтова кислота — безколірна рідина з різким запахом і кислим смаком, що знайомий кожному (з наукової літератури); Очі самі собою упали на графин і залюбувалися тими непримітними голочками, якими грала біла горілка (Панас Мирний); Він тримав під пахвою книжечку, тоскно позираючи своїми водявими, м'якими й добрими очима, де б йому знайти куточок (Ю. Смолич); Білявий, майже безбровий, він (старшина) слухав уважно і, коли йому щось наказували, пильно дивився своїми прозорими водянистими очима (С. Голованівський); Незабарвлена рідина; Навіть муза боїться вступити сюди, В сей осінній туман небарвистий (Леся Українка).
Значення в інших словниках
- незабарвлений — незаба́рвлений прикметник Орфографічний словник української мови
- незабарвлений — -а, -е. Який не має ніякого забарвлення; безбарвний. Незабарвлена рідина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- незабарвлений — НЕЗАБА́РВЛЕНИЙ, а, е. Який не має ніякого забарвлення; безбарвний. Незабарвлені речі; Незабарвлена рідина. Словник української мови у 20 томах
- незабарвлений — НЕЗАБА́РВЛЕНИЙ, а, е. Який не має ніякого забарвлення; безбарвний. Незабарвлені речі; Незабарвлена рідина. Словник української мови в 11 томах