1. Словник синонімів української мови

незабутній

НЕЗАБУ́ТНІЙ (якого не можна забути через його важливість, значущість і т. ін.); ПА́М'ЯТНИЙ, ПАМ'ЯТКО́ВИЙ рідше, ПАМ'ЯТЛИ́ВИЙ розм. (перев. про події, явища, час); ВІКОПО́МНИЙ уроч., ВІКОПАМ'ЯТНИ́Й уроч., ПРОПА́М'ЯТНИЙ книжн., ДОСТОПА́М'ЯТНИЙ книжн. (який заслуговує на довге зберігання в пам'яті); НЕЗГЛА́ДНИЙ, НЕЗГЛАДИ́МИЙ, НЕЗАТЕ́РТИЙ (перев. зі сл. враження, спогад, слід і т. ін.); НЕВИТРАВНИ́Й (перев. про якийсь тяжкий спогад, враження тощо). Ті страшні і незабутні для мене часи, що ми вкупі з ним пережили в Мінську, зробили його мені ще ріднішим (Леся Українка); Від вікопомних днів минуло півсторіччя (О. Левада); Програмовий вірш "Каменярі" своєю високою ідеєю зачинав пропам'ятну "епоху каменярів" у галицькій літературі (Уляна Кравченко); Поява князя, ..його первісна сила, яка била з усієї його постаті, залишила на дівчині незгладне враження (Ю. Опільський); І ймення ваші в пам'яті людей Зістануться навіки незатерті (В. Самійленко); — Війна, певне, полишає невитравний слід у душі (О. Гончар). — Пор. 2. ві́чний, невгаси́мий, неме́ркнучий.

НЕМЕ́РКНУЧИЙ (про щось позитивне — значення якого ніколи не буде втрачене), БЕЗСМЕ́РТНИЙ, НЕВМИРУ́ЩИЙ, НЕВМИРА́ЮЧИЙ рідше, НЕВ'Я́НУЧИЙ, НЕТЛІ́ННИЙ поет., НЕСТАРІ́ЮЧИЙ рідше. Прекрасні і невмирущі пісні склав наш народ на вічну пам'ять і немеркнучу славу про свою багатовікову боротьбу (Ю. Смолич); Борис перечитав безсмертну поему одним духом за кілька день (І. Франко); Щоб дума народу не знудилась і не зубожіла од вікової біди і недолі, народ створив собі.. нев'янучі у віках розваги, танці, співи (Т. Масенко); І він (Тарас) з землі рвонувсь раптово, Щоб проказать нетлінне слово, Животворящеє, мов крик (Л. Забашта); "Хіба що пісня інколи занесе людину в той край (юність) на своїх нестаріючих крилах..." (О. Гончар). — Пор. 2. ві́чний, невгаси́мий, незабу́тній.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. незабутній — незабу́тній прикметник Орфографічний словник української мови
  2. незабутній — Вікопомний, вікопам'ятний, вічнопам'ятний, сов. пам'ятний; (слід) невитравний; (- славу) невмирущий, безсмертний, вічний. Словник синонімів Караванського
  3. незабутній — див. вічний Словник синонімів Вусика
  4. незабутній — [неизабут(')н'ій] м. (на) -н'ому/-н'ім; ж. -н'а; с. -н'еи; мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  5. незабутній — -я, -є. Якого не можна забути через його важливість, значимість і т. ін.; пам'ятний. || Гідний довгої пам'яті. || Який назавжди збережеться в пам'яті. || Який надовго, глибоко запам'ятався. || у знач. ім. незабутнє, -нього, с. Те, що не забувається, що надовго, глибоко запам'яталося. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. незабутній — НЕЗАБУ́ТНІЙ, я, є. Якого не можна забути через його важливість, значущість і т. ін.; пам'ятний. Цей урочистий вечір було присвячено пам'яті незабутнього класика української літератури (з газ.); // Гідний довгої пам'яті. Словник української мови у 20 томах
  7. незабутній — Незабу́тній, -ня, -нє Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. незабутній — НЕЗАБУ́ТНІЙ, я, є. Якого не можна забути через його важливість, значимість і т. ін.; пам’ятний. Енгельс говорив, що тактика Маркса в 1848 році була правильна, що вона і тільки вона дійсно дала правильні, тривкі, незабутні уроки пролетаріатові (Ленін... Словник української мови в 11 томах