незаплямований

ЧЕ́СНИЙ (який відзначається високими моральними якостями; який виражає ці якості тощо); ДОБРОЧЕ́СНИЙ, ЦНОТЛИ́ВИЙ (який живе чесно, дотримується всіх правил моралі; який виражає чесність); ПРАВДИ́ВИЙ, ЧИ́СТИЙ (який виражає правдивість, чесність); ПОРЯ́ДНИЙ (не здатний на погані, аморальні вчинки); НЕЗАПЛЯМО́ВАНИЙ, НЕЗАПЛЯ́МЛЕНИЙ, ДО́БРИЙ (який нічим не зганьбив себе). Чесним, хлопчику, будь у труді, у навчанні, у дружбі (С. Крижанівський); — Хотів би бути ваш друг доброчесним, щедрим, великодушним, але при таких пеньонзах, як у Грині Мамайчука, підтримувати чесність цнотливою дуже, ой, дуже важко! (О. Гончар); Здався він на слово честі, У нерівнім бою впавши, А Бояр, цнотливий лицар, Вірить лицарському слову (Леся Українка); Дмитренко чоловік правдивий, не одурив Чіпку (Панас Мирний); Він глянув на нас своїми ласкавими, чистими, як у дитини, очима (О. Досвітній); Гуцулка, горда тим, що вона мати, порядна жінка, ґаздиня, з мало укритим презирством поглядала на опришківську любаску (Г. Хоткевич); Ми завжди вибирали шлях одвертого бою, бо наше діло чисте і незаплямоване (В. Еллан); Знов ображений упоминається за своє добре ім'я (І. Франко). — Пор. 1. благоро́дний.