незв'язаний

ОКРЕ́МИЙ (який не є частиною чого-небудь цілого), САМОСТІ́ЙНИЙ, ПООДИНО́КИЙ, ОКРЕ́МІШНІЙ, ПОРІ́ЗНЕНИЙ, НЕЗВ'Я́ЗАНИЙ, РОЗ'Є́ДНАНИЙ, ОСІ́БНИЙ рідко, ОКРІ́МНИЙ (ОКРО́МНИЙ) діал. Київська держава в XІІ віці розпалася на окремі князівства (М. Бажан); Був Галайда, як і завжди, за самостійну Україну (В. Сосюра); Поодинокі виступи (селян) були легко придушені місцевою поліцією (М. Стельмах); Каносса (замок).. становила собою мовби окремішній самодостатній світ (П. Загребельний); Павло сів щось писати на порізнених клаптях паперу (Леся Українка); В якійсь чудній мішанині неслись перед ним обривки гадок, незв'язані, роз'єднані (Г. Хоткевич); Староста черкаський і канівський Дашкевич просив у великого князя литовського осібної організації для козаків, але не дано (Леся Українка); У національних, у політичних, соціальних, літературних інтересах галичани розійшлися з поляками.. На всі ці інтереси вони мають свої окрімні права й інституції (М. Драгоманов).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. незв'язаний — незв'я́заний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. незв'язаний — -а, -е. 1》 У якого не з'єднані, не стягнуті чим-небудь руки, ноги. 2》 Позбавлений зв'язку; роз'єднаний, окремий. Незв'язані слова. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. незв'язаний — НЕЗВ'Я́ЗАНИЙ, а, е. 1. У якого не з'єднані, не стягнуті чим-небудь руки, ноги. Позад ішло кілька чоловіка [чоловік] незв'язаних і за ними шляхтянка .. з дитинкою на руках (О. Стороженко); * Образно. Словник української мови у 20 томах