1. Словник синонімів української мови

незгасаючий

НЕВГАСИ́МИЙ (звичайно про почуття — який не послаблюється, не зникає з часом), НЕЗГА́СНИЙ, НЕЗГАСИ́МИЙ, НЕПОГА́СНИЙ, НЕВГАСА́ЮЧИЙ, НЕГА́СНУЧИЙ, НЕЗГАСА́ЮЧИЙ, НЕВГА́СНИЙ поет., НЕГАСИ́МИЙ заст., поет., НЕЗАГА́СНИЙ поет., НЕПОГАСИ́МИЙ рідко; НЕОПАЛИ́МИЙ поет. (перев. про любов, кохання). Тільки тепер дівчина зрозуміла, що допомоги чекати даремно. Але невгасимий інстинкт життя викликав химерні образи (О. Донченко); Чехов здавна увійшов у моє серце, як міцна й незгасна любов (М. Рильський); О як було любо тоді, моя непогасная мріє! (В. Сосюра). — Пор. неме́ркнучий, неосла́бний.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. незгасаючий — незгаса́ючий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. незгасаючий — див. вічний Словник синонімів Вусика
  3. незгасаючий — -а, -е. 1》 Який не згасає, завжди горить, світить або світиться. Незгасаючий вогонь. 2》 перен. Який не послаблюється, не зникає, не минає (про почуття, вияв чого-небудь і т. ін.); постійний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. незгасаючий — НЕЗГАСА́ЮЧИЙ, а, е. перен. Який не послаблюється, не зникає, не проходить (про почуття, вияв чого-небудь і т. ін.); постійний. Незгасаючий вогонь; Це перший його твір – твір, в який вкладено найкращі почуття молодого митця, глибока... Словник української мови у 20 томах
  5. незгасаючий — НЕЗГАСА́ЮЧИЙ, а, е. 1. Який не згасає, завжди горить, світить або світиться. Незгасаючий вогонь. 2. перен. Який не послаблюється, не зникає, не проходить (про почуття, вияв чого-небудь і т. ін.); постійний. Словник української мови в 11 томах