нектар

НАПІ́Й (спеціально приготовлена рідина для пиття); ПИТВО́, ПИТТЯ́, ПІ́ЙЛО перев. зневажл., ПИТНЕ́ збірн., розм. (те, що п'ють, перев. у збірн. знач.); ТРУ́НОК (перев. алкогольний напій); НЕКТА́Р (надзвичайно приємний на смак напій). Багато людей сидять на килимах і п'ють з великих піал чудовий напій з маринованих черешень (О. Гончар); Примусила (Нюся) дівчину випити гарячого молока, розбовтаного з медом та маслом. З незвички питво Ганні не сподобалося (В. Козаченко); На столах уже стояли закуски і питво (П. Панч); Нащо їжу і пиття Даєте ви все життя Трутням жадним..? (В. Мисик); Випили. Василь Степанович довго плямкав губами, розкуштовуючи дорогоцінний трунок (С. Добровольський); На аеровокзалі ми пили справжній нектар — чорну каву, яку Бразилія постачає цілому світові (Л. Дмитерко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нектар — некта́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. нектар — див. горілка Словник синонімів Вусика
  3. нектар — -у, ч. 1》 В античній міфології – напій богів, що зберігав їм вічну молодість, безсмертя. || Надзвичайно приємний, чудовий на смак напій. || перен. Щось життєво необхідне для кого-небудь. || перен. Що-небудь дуже приємне. 2》 бот. Солодка, цукриста рідина, яку виділяють нектарники рослин. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. нектар — Медовина Словник чужослів Павло Штепа
  5. нектар — НЕКТА́Р, у, ч. 1. В античній міфології – напій богів, що зберігав їм вічну молодість, безсмертя. Богиня поставила стіл перед гостем, .. червоний нектар із водою змішала (Борис Тен, пер. з тв. Гомера); // Надзвичайно приємний, чудовий на смак напій. Словник української мови у 20 томах
  6. нектар — некта́р (від грец. νέκταρ – напій богів) 1. У релігії стародавніх греків напій богів, що нібито дарує безсмертя та вічну юність. 2. Солодка цукриста рідина, що її виділяють спеціалізовані утвори квітки (нектарника). Є поживою для багатьох комах. Бджоли переробляють Н. на мед. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. нектар — Не́ктар, -ру, -рові, в -рі Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. нектар — НЕКТА́Р, у, ч. 1. В античній міфології — напій богів, що зберігав їм вічну молодість, безсмертя. Богиня поставила стіл перед гостем, ..червоний нектар із водою змішала (Гомер, Одіссея, перекл. Словник української мови в 11 томах