немилий

БАЙДУ́ЖИЙ (кому — який не викликає до себе інтересу, не вартий уваги), НЕЦІКА́ВИЙ, НЕМИ́ЛИЙ підсил. (Ярчук:) Сергію Михайловичу, коли вам байдужий ваш власний авторитет, можете робити, як хочете або як вам скаже хтось інший (І. Микитенко); Те, що я створив собі культ моєї дружиноньки і ношу його в серці, може, видається тобі нудним і нецікавим (М. Коцюбинський); Не до фільму було їй, все стало немилим, коли він не з'явивсь (О. Гончар).

НЕМИ́ЛИЙ (якого не любить, не кохає хто-небудь), НЕЛЮ́БИЙ. Громада старалась.. позбутися немилого урядового гостя (І. Франко); Буденності він (І. Кочерга) не знає, навіть там, де пише про буденність почуттів і думок різних нелюбих йому персонажів (Ю. Мартич). — Пор. 1. нена́висний, 1. неприє́мний.

НЕНА́ВИСНИЙ (який викликає до себе ненависть), ЗНЕНА́ВИСНИЙ рідше, ЗНЕНА́ВИДЖЕНИЙ, НАВІСНИ́Й підсил., ОСОРУ́ЖНИЙ підсил. розм. Ненависний мені всякий гніт (А. Турчинська); Заплющився (чернець) на порозі, щоб не бачити зненависного обличчя Козака Мамая (О. Ільченко); Раптом Інна, та сама зненавиджена Інна, стала наймилішою дівчиною (В. Речмедін); Рветься серце назад, у село, бридка та навісна стає мені сторона чужа... (М. Коцюбинський); З кожної хати брали одсипного і десятину. Невелика ще біда сі побори, коли б не осоружна шляхта збирала їх (О. Стороженко). — Пор. 1. неми́лий, 1. неприє́мний, 1. прокля́тий.

НЕПРИЄ́МНИЙ (про людину — який не подобається кому-небудь, не викликає приязні до себе), НЕСИМПАТИ́ЧНИЙ, АНТИПАТИ́ЧНИЙ підсил., ПРОТИ́ВНИЙ підсил. розм. — Я не маю бажання стрінутись з ним.. Надута, гордовита й неприємна людина (І. Нечуй-Левицький); Дехто з наших уже бачив лісника зблизька і вважає, що він несимпатичний, полохливий, обережний (П. Автомонов); Чомусь антипатичним йому досі здавався цей рижий інженер з надмірно підкресленою манерою говорити аристократично чистою вимовою (І. Ле); "Противний, недобрий він", — хоче (дівчина) відіпхнути його від себе (М. Стельмах). — Пор. неба́жаний, 1. неми́лий, 1. нена́висний.

НЕПРИЄ́МНИЙ (який викликає почуття незадоволення, жалкування, досади тощо), ПРИ́КРИЙ, КА́ПОСНИЙ розм.; ДОСА́ДНИЙ (перев. зі сл. недогляд, помилка, непорозуміння, випадок і т. ін.); НЕМИ́ЛИЙ, НЕЛЮ́БИЙ (який не подобається кому-небудь, пов'язаний з чимось небажаним, поганим). Єремія посатанів і так роз'ярився од такої неприємної для його звістки, що став ніби несамовитий (І. Нечуй-Левицький); (Юрій:) Я дуже шкодую, що почав цю прикру для тебе розмову... (Л. Смілянський); Я більшу частину того капосного боргу, про який писав, виплатив (В. Самійленко); Нічого теплого з собою не мав, отже, була передо мною немила перспектива мокнути і застудитися (М. Коцюбинський); Згадка про Мар'яну у той час була нелюба для його (Панас Мирний).