1. Словник синонімів української мови

немога

НЕМОЖЛИ́ВО у знач. предик., з інфін. (не можна, не під силу комусь); НІ́ЯК, ГО́ДІ (немає можливості); НЕСИ́ЛА розм., НЕЗМО́ГА (НЕМО́ГА рідше) розм., НЕСПРОМО́ГА розм. (не під силу, немає фізичних або моральних сил для чого-небудь); НЕВИ́ДЕРЖКА кому і без додатка, з інфін. і без нього, розм. (не можна далі витримати, стерпіти кого-, чого-небудь). Вицвіли в матері очі від чекання, сліз і багато чого, про що й розповісти неможливо (О. Довженко); Заки Аркадій вирішував, паламар підтюпцем перший вбіг на подвір'я. Завертати було вже ніяк (Ірина Вільде); З ним був такий випадок, ..який.. і досі лишив у нього спомин, як про щось важке, непереможне, сліпе, з чим годі боротись (М. Коцюбинський); Нудною, нецікавою здалась би та розмова. Але поза словами в ній була якась краса, яку несила висловить (М. Рильський); Ходить серед нас людина, живе з своїм болем, і помогти незмога (П. Загребельний); Врешті, як уже неспромога стало пити навлежачки, згадали про пілотки та заходилися черпати ними... (Н. Тихий); Вже мені й жити з ним невидержка! (А. Кримський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. немога — немо́га іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. немога — див. хвороба Словник синонімів Вусика
  3. немога — -и, ж. 1》 Стан остаточної втоми, повного безсилля. 2》 у знач. присудк. сл. Те саме, що незмога. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. немога — НЕМО́ГА, и, ж. 1. Стан остаточної втоми, повного безсилля; неси́ла 1. 2. у знач. пред. Неможливо, немає сили, змоги; незмога, неспромога (у 2 знач.). Обійнять навік немога, – Обійму на час... Доки світ, тяжка дорога Не розлучить нас (П. Словник української мови у 20 томах
  5. немога — НЕМО́ГА, и, ж. 1. Стан остаточної втоми, повного безсилля. 2. у знач. присудк. сл. Те саме, що незмо́га. Обійнять навік немога, — Обійму на час… Доки світ, тяжка дорога Не розлучить нас (Граб., І, 1959, 84); Несила, немога, коханий, Минуле вернути назад (Стар., Поет. тв., 1958, 58). Словник української мови в 11 томах
  6. немога — Немо́га, -ги ж. 1) = незмога. І росказати немога, що зі мною діється. 2) = знемога. Хоче встати, в немозі пада. Г. Барв. 537. Словник української мови Грінченка