1. Словник синонімів української мови

неоднаково

ПО-РІ́ЗНОМУ (кожний по-своєму, не так, як інші; різними способами), НЕОДНА́КОВО, РІ́ЗНО (РІ́ЗНЕ), ПО-ВСЯ́КОМУ, УСІЛЯ́КО, ТАК І СЯК (СЯК І ТАК) розм. Можна ретельно дотримуватись канонічної форми, можна по-різному порушувати її, можна й зовсім руйнувати... (М. Рильський); (Печариця:) Батько — велике слово .. Коли ти з ним у чому й неоднаково думаєш, — то думай про себе (Панас Мирний); Навіть коли й заходила розмова на політичні теми, то думали різно, хоча жили спільним життям військових людей (П. Кочура); — А як людям живеться? — перевів розмову Гулька. — Та по-всякому. Хто як дбає, так і має (М. М. Тарновський); — Трапляється усіляко, хлопче.. Трапляється, що й австріяка затешеться серед наших. Смерть — вона рівняє всіх (Д. Бедзик); (Заболотний:) Я оце і так думав і сяк — все виходить на одно (О. Левада).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неоднаково — неодна́ково прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. неоднаково — див. по-своєму Словник синонімів Вусика
  3. неоднаково — Присл. до неоднаковий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. неоднаково — НЕОДНА́КОВО. Присл. до неодна́ковий. Пропускаючи роти через лазню, Шура ловила себе на тому, що неоднаково ставиться до всіх (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
  5. неоднаково — НЕОДНА́КОВО. Присл. до неодна́ковий. Пропускаючи роти через лазню, Шура ловила себе на тому, що неоднаково ставиться до всіх (Гончар, III, 1959, 200). Словник української мови в 11 томах
  6. неоднаково — Неоднаково нар. Неодинаково, несходно, различно. см. неїднаково. Словник української мови Грінченка