неперевірений

НЕНАДІ́ЙНИЙ (якому не можна вірити або довіряти, на якого не можна покластися), НЕПЕ́ВНИЙ, СУМНІ́ВНИЙ (який викликає сумнів щодо своєї надійності); БЕЗВІДПОВІДА́ЛЬНИЙ (який не усвідомлює відповідальності за свої слова, вчинки тощо); НЕВИ́ПРОБУВАНИЙ, НЕПЕРЕВІ́РЕНИЙ (який ще не показав себе на ділі). (Лісницький:) Я прийшов сказати, Що ненадійний, темний чоловік — Іван Виговський (Л. Дмитерко); Кому власна батьківщина З малих літ не дорога, — Той непевна є людина (П. Грабовський); — Покриваєш сумнівні елементи на селі. Навіщо брав під захист Хомутенка, коли на нього повно компрометуючих матеріалів? (Григорій Тютюнник); — Я зняв з роботи оператора Кумач.. Молоденьке таке дівча, безвідповідальне (А. Хижняк); Справді, хіба довів він чимось своє право стати воїном? ..Він ще невипробуваний (В. Петльований). — Пор. 1. неві́рний, 1. підозрі́лий.

СУМНІ́ВНИЙ (який не викликає твердої впевненості), НЕПЕ́ВНИЙ, МАЛОЙМОВІ́РНИЙ, ПРОБЛЕМАТИ́ЧНИЙ, ГІПОТЕТИ́ЧНИЙ, НЕВІРОГІ́ДНИЙ, НЕДОСТОВІ́РНИЙ, НЕПЕРЕВІ́РЕНИЙ (про дані, факти і т. ін. — побудований на чутках). Мохнацький.. просто й переконливо доводив сумнівну гіпотезу про ймовірність існування єдиної прамови для всіх індоєвропейських мов (Р. Іваничук); Я досі навчилась вірити.. в хірургію, а всяка терапія для мене річ непевна (Леся Українка); — І оце таке в нашій хаті світитиме? — посміхнулась Вутанька: не то що матері, навіть їй це здалося малоймовірним (О. Гончар); Невірогідним здається, але факт: відважні біляківці відстояли село (І. Ле).