1. Словник синонімів української мови

неписьменний

НЕПИСЬМЕ́ННИЙ (який не вміє читати й писати), НЕГРА́МОТНИЙ, БЕЗГРА́МОТНИЙ підсил. Касир і справді обдурював неписьменних темних господарів (І. Нечуй-Левицький); — Ви — діди та батьки — ще доживете з бідою свій вік неграмотними. Але вашим дітям зовсім буде кепсько (М. Коцюбинський). — Пор. неосві́чений.

НЕОСВІ́ЧЕНИЙ (який не здобув освіти), НЕВЧЕ́НИЙ, НЕОДУКО́ВАНИЙ заст.; МАЛОГРА́МОТНИЙ, НЕГРА́МОТНИЙ підсил., БЕЗГРА́МОТНИЙ підсил. (який погано розбирається в якій-небудь галузі знань); НЕІНТЕЛІГЕ́НТНИЙ, НЕКУЛЬТУ́РНИЙ, НЕРОЗВИ́НЕНИЙ (НЕРОЗВИ́НУТИЙ), СІ́РИЙ підсил., ТЕ́МНИЙ підсил., РЕ́ПАНИЙ зневажл. (неосвічений, з недостатнім культурним та інтелектуальним розвитком). (Тарас:) Соня — гарна дівчина, але зовсім неосвічена, зовсім мало вчилась і читала (Б. Грінченко); От простий, невчений чоловік, з доморощеним розумом, а як він міркує! (М. Коцюбинський); Технічно малограмотна людина; (Омелько:) А справді, і я знав її (загадку). (Іван:) Та справді ж, справді у решеті дірки! Ех, ви, неграмотні! Ану вгадайте другу! (М. Кропивницький); Це припустити могла б людина абсолютно безграмотна (В. Еллан); Жінка його не сподобалась мені: неінтелігентна, нецікава (М. Коцюбинський); Боже, які ми ще некультурні (М. Коцюбинський); — Підеш, серце, за такого сірого та репаного мужика, як і твій батько (І. Нечуй-Левицький); Колись.. русалки були.. — Забобони темних людей, Бабарихо, — суворо сказав Пронька (О. Донченко). — Пор. неви́хований, неписьме́нний.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неписьменний — неписьме́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. неписьменний — Неграмотний, безграмотний, малограмотний, темний, неосвічений. Словник синонімів Караванського
  3. неписьменний — див. неосвічений Словник синонімів Вусика
  4. неписьменний — [неипиес'мен:ией] м. (на) -н:ому/-н':ім, мн. -н':і Орфоепічний словник української мови
  5. неписьменний — -а, -е. Який не вміє читати й писати. || у знач. ім. неписьменні, -них, мн. (одн. неписьменний, -ного, ч.; неписьменна, -ної, ж.). Ті, що не вміють читати й писати. || Який не знає чого-небудь, необізнаний з чимсь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. неписьменний — НЕПИСЬМЕ́ННИЙ, а, е. Який не вміє читати й писати. Ми люди темні, неписьменні! (Леся Українка); Ягідка зовсім неписьменний. Не вмів навіть розписатись (О. Гончар); // у знач. ім. неписьме́нні, них, мн. (одн. неписьме́нний, ного, ч.; неписьме́нна, ної... Словник української мови у 20 томах
  7. неписьменний — Неписьме́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. неписьменний — НЕПИСЬМЕ́ННИЙ, а, е. Який не вміє читати й писати. Ми люди темні, неписьменні! (Л. Укр., II, 1951, 489); Ягідка зовсім неписьменний. Не вмів навіть розписатись (Гончар, III, 1959, 343); // у знач. ім. неписьме́нні, них, мн. (одн. неписьме́нний, ного... Словник української мови в 11 томах
  9. неписьменний — Неписьме́нний, -а, -е Неграмотный. Словник української мови Грінченка